ЦГНТБ ГМК
ГЛАВНАЯ
О БИБЛИОТЕКЕ
ПАРТНЕРЫ
ССЫЛКИ
КОНТАКТЫ
в нашем каталоге
258344
записей


Задать вопрос

Реклама

Авторские книги Стасовский Ю.Н. Хотим предложить Вам на нашем сайте книгу Стасовский Ю.Н. "Проектирование современных производств обработки металлов давлением: Учебник."
Купить здесь.


Мироненко М.А. "Менеджмент ощадливого виробництва"
Купить здесь.



Научно-технический и производственный журнал «Металлургическая и горнорудная промышленность» Единственное в Украине специализированное издание, освящающее все проблемы ГМК. Журнал имеет государственную и зарубежную сферу распространения. Главная задача журнала – рекламная поддержка передовых технологий, публикация информации о новейших научно-технических достижениях.


Интернет магазин бытовой техники и электроники. Доставка по Украине

Интернет магазин бытовой техники и электроники Mega-Mart

Профсоюз металлургов и горняков Украины

Металлургический государственный музей Украины
Инновационный центр СЛАЛЕН. Помощь изобретателям.






 
 
Указатель РАЗДЕЛЫ  //  Изобреталю и рационализатору  //  Тематические сборники - В помощь изобретателю и рацинализатору  //  Выпуск 1 - 2010





Выпуск 1 - 2010

ЗМІСТ

Винахід (корисна модель) ………………………..…………………..……..….1

1. Що таке винахід (корисна модель)……………..……………………...…1
2. Якому винаходу (корисній моделі) надається правова охорона?............1
3. Хто має право на одержання патенту?........................................................1
4. Які права має власник патенту на винахід (корисна модель)?.................2
5. Як отримати патент України на винахід (корисну модель)?....................2
6. Розгляд заявки………………………………………...……………………3
7. Як подати заявку на винахід (корисну модель) до іноземної держави?..3
8. Як здійснити патентування винаходу (корисна модель) за процедурою
Договору про патентну кооперацію?..................................................................4
9. Державне мито та збори……………………………………………….…..6

Попова І. Інтелектуальна власність - це не страшно……..………….…..10
Колотилова Ю.Ю Проведение патентно-информационного поиска при
экспертизе заявок на изобретения: тенденции развития……..………….20
Данилова О.В. Преимущества многозвенной формулы изобретения
……………………….. ………………………………………………………….23
Чуян Ю.В. Проблеми недостатньої сукупності суттєвих ознак у
формулі винаходу для досягнення зазначеного заявником технічного
результату………… ……………………………………………………………27
Веременко А.Н. Единство изобретения. Влияние поиска на установление
единства изобретения. Единство изобретения a priori и a posteriori ..…..32
Сафонов Т. А. Распространенные проблемы, которые необходимо решать
заявителю на пути получения патента…………………………….35
Томачинський C.М. Встановлення винахідницького рівня при розгляді заявок
на винаходи, об'єктами яких є хімічні сполуки…………………...42
ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ…………………………………………………....49

ВИНАХОДИ

1. Що таке винахід (корисна модель)

Відносини, що виникають у зв'язку з набуттям та здійсненням права
власності на винаходи (корисні моделі) в Україні, регулюються Цивільним
кодексом України та Законом України "Про охорону прав на винаходи і
корисні моделі" (далі — Закон).
Винахід (корисна модель) - результат інтелектуальної діяльності людини в
будь-якій сфері технології;
Секретний винахід (корисна модель) - винахід що містить інформацію,
віднесену до державної таємниці;
Набуття права інтелектуальної власності на винахід (корисну модель)
засвідчується патентом.
Патент на винахід - різновид патенту, що видається за результатами
кваліфікаційної експертизи заявки.
Строк дії патенту на винахід становить 20 років від дати подання заявки.
Патент на корисну модель - різновид патенту, що видається за результатами
формальної експертизи заявки.
Строк дії патенту на корисну модель становить 10 років від дати подання
заявки.
Строк дії патенту на винахід, об'єктом якого є лікарський засіб, засіб захисту
тварин, засіб захисту рослин тощо, використання якого потребує дозволу
відповідного компетентного органу, може бути продовжено за клопотанням
власника цього патенту на строк, що дорівнює періоду між датою подання
заявки та датою одержання такого дозволу, але не більше ніж на 5 років.

2. Якому винаходу (корисній моделі) надається правова охорона?

Правова охорона надається винаходу (корисній моделі), що не
суперечить публічному порядку, принципам гуманності й моралі та
відповідає умовам патентоздатності.
Об'єктом винаходу (корисної моделі), правова охорона якому (якій)
надається може бути:
- продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин
рослини і тварини тощо);
- процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.

3. Хто має право на одержання патенту?

Право на одержання патенту має винахідник та інші особи, які набули
право на винахід (корисну модель) за договором чи законом.

4. Які права має власник патенту на винахід?

Патент надає його власнику:

- виключне право на використання винаходу (корисної моделі) за власним
розсудом;
- право дозволяти використання винаходу (корисної моделі) на підставі
ліцензійної угоди;
- виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу
(корисної моделі), у тому числі забороняти таке використання.
Використання секретного винаходу (корисної моделі) власником патенту
має здійснюватися з дотриманням вимог Закону України "Про державну
таємницю" та за погодженням з державним експертом.
Права, які випливають з патенту на винахід, є чинними з дати наступного дня
після їх державної реєстрації.
Вгору

5. Як отримати патент України на винахід (корисну модель)?

Особа, яка бажає одержати патент на винахід (корисну модель) і має на
це право, може подати заявку на його видачу до Державного департаменту
інтелектуальної власності (далі – Держдепартамент), який приймає,
розглядає та проводить експертизу заявок.
Заявка подається до Держдепартаменту на адресу Державного
підприємства "Український інститут промислової власності" (далі –
Укрпатент): вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601, Україна.
Вимоги до складу й оформлення матеріалів заявки, подання заявки
визначаються Законом України "Про охорону прав на винаходи і корисні
моделі" та Правилами складання і подання заявки на винахід та заявки на
корисну модель, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України
№ 22 від 22.01.2001 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України за №
173/5364 від 27.02.2001 (далі – Правила).
За дорученням заявника заявку можна подати через представника в справах
інтелектуальної власності (патентного повіреного) або іншу довірену особу.
Іноземні особи та особи без громадянства, які проживають чи мають постійне
місцезнаходження поза межами України, реалізують свої права через
представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених).
Заявка – сукупність документів, необхідних для видачі патенту.
Заявка на винахід повинна стосуватися одного винаходу або групи винаходів,
пов'язаних єдиним винахідницьким задумом (вимога єдиності винаходу).
Заявка на корисну модель повинна стосуватися однієї корисної моделі.
Заявка складається українською мовою й повинна містити:

заяву про видачу патенту на винахід (корисну модель);

опис винаходу (корисної моделі);

формулу винаходу (корисної моделі);

креслення (якщо на них є посилання в описі);

реферат.
За подання заявки сплачується збір. Документ про сплату збору повинен
надійти до Укрпатенту разом із заявкою або протягом двох місяців після
дати подання заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на шість
місяців, якщо до його спливу буде подано клопотання про продовження
строку надходження документа про сплату збору за подання заявки та
сплачено відповідний збір.
Строки та порядок сплати зборів за подання заявки, а також їх розміри
зазначені в Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на
об’єкти інтелектуальної власності, затвердженому постановою Кабінету
Міністрів України № 1716 від 23 грудня 2004 року (далі – Порядок).
Якщо заявник має пільги щодо сплати збору за подання заявки, то до
заявки додаються клопотання про надання пільги та копія документа,
який підтверджує право на звільнення чи часткове звільнення від сплати
зазначеного збору.

Порядок розгляду заявки на винахід (корисну модель) встановлений
Правилами розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель,
затвердженими наказом Мiнiстерства освiти i науки України вiд 15 березня
2002 року № 197 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України за №
364/6652 від 15.04.2002 (далі – Правила розгляду).
Патент України на винахід видається за результатами кваліфікаційної
експертизи заявки на винахід, під час якої встановлюється відповідність
винаходу умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню,
промисловій придатності).
Патент України на корисну модель видається за результатами формальної
експертизи.
Державна реєстрація патенту на винахід (корисну модель) здійснюється за
наявності документів про сплату державного мита за його (її) видачу й збору
за публікації про видачу патенту.
Одночасно з державною реєстрацією патенту на винахід Держдепартамент
публікує в офіційному бюлетені «Промислова власність» визначені в
установленому порядку відомості про видачу патенту.
Видача патенту проводиться в місячний строк після його державної
реєстрації.

7. Як подати заявку на винахід (корисну модель) до іноземної
держави?

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про охорону
прав на винаходи і корисні моделі» (далі – Закон) будь-яка особа має
право запатентувати винахід (корисну модель) в іноземних державах

за умови попереднього подання заявки на винахід (корисну модель) до
Держдепартаменту та ненадходження до цієї особи протягом трьох місяців
від дати подання зазначеної заявки повідомлення про віднесення заявленого
винаходу (корисної моделі) до державної таємниці.
Якщо протягом трьох місяців від дати надходження заявки до заявника не
надійде повідомлення про віднесення заявленого винаходу (корисної моделі)
до державної таємниці, заявку на одержання патенту на винахід (корисну
модель) може бути подано у відповідний орган іноземної держави.
Якщо заявник бажає подати заявку до іноземної держави раніше зазначеного
строку, він може подати до Укрпатенту клопотання про надсилання
повідомлення щодо можливості патентування винаходу (корисної моделі)
в іноземних державах раніше зазначеного в Законі строку. За подання
клопотання сплачується збір у розмірі 100 грн (код збору – 14100).
Важливо звернути увагу на таке: якщо національний заявник подасть заявку
на видачу патенту на винахід (корисну модель) до відомства іноземної
держави з порушенням положень статті 37 Закону, патент України на той
самий винахід (корисну модель) може бути визнано в судовому порядку
недійсним.

8. Як здійснити патентування винаходу (корисної моделі) за
процедурою Договору про патентну кооперацію (РСТ)?

Подання міжнародної заявки здійснюється відповідно до Договору про
патентну кооперацію (далі – Договір) та Інструкції до нього, а також Правил
складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель.
Відповідно до правила 19 Інструкції до Договору міжнародна заявка
подається до компетентного відомства-одержувача.
Обов'язки відомства-одержувача щодо прийняття міжнародних заявок в
Україні, передбачені Договором, виконує Укрпатент.
Укрпатент є компетентним відомством-одержувачем для прийняття
та реєстрації міжнародних заявок, якщо хоча б один із заявників є
громадянином України або особою, яка проживає на її території, незалежно
від того, чи є він заявником для всіх чи лише для деяких держав.
Фізична особа вважається громадянином України або особою, що проживає
на її території, якщо вона є такою згідно із законодавством України. Будь-
яку особу можна також уважати такою, що проживає в Україні, якщо вона є
власником дійсного й ефективного промислового чи торгового підприємства
в Україні.
Заява подається на друкарському бланку (PCT/RO/101), який заявник може
отримати безкоштовно в Укрпатенті, або у вигляді комп’ютерного роздруку
(правило 3 Інструкції). Бланк заяви (російською та англійською мовами)
з можливістю його заповнення та роздруку розміщено на сайті ВОІВ за
адресою http://www.wipo.int/pct/en/forms/index.htm.
Заяву слід заповнювати, користуючись поясненнями до кожної графи її
бланку.

У заяві, зокрема, слід обов’язково вказати компетентний міжнародний
пошуковий орган, у якому заявник бажає проводити міжнародний пошук.
Для України компетентними міжнародними пошуковими органами є
Федеральна служба з інтелектуальної власності, патентів та товарних знаків
(Роспатент) та Європейське патентне відомство (ЄПВ).
Відповідно до статті 11 Договору відомство-одержувач встановлює дату
міжнародного подання за датою одержання міжнародної заявки, якщо заявка
відповідає таким умовам:

хоча б один із заявників, вказаних у заяві, має право
внаслідок громадянства або місце проживання подавати заявки
до цього отримуючого відомства;

складена встановленою отримуючим відомством мовою. В
Україні міжнародна заявка для встановлення дати міжнародного
подання може бути подана до відомства-одержувача російською
або англійською мовами;

містить згадку про те, що вона подається як міжнародна.
Така згадка міститься у верхньому лівому кутку бланка заяви
встановленого зразка: «Той, хто підписався нижче, просить
розглядати цю міжнародну заявку відповідно до Договору про
патентну кооперацію»;

має зазначення принаймні однієї договірної держави;

містить зазначене встановленим чином ім'я заявника;

містить частину, яка зовні нагадує опис винаходу;

містить частину, яка зовні нагадує формулу винаходу.

Відповідно до статті 3(4)(iv) Договору кожна міжнародна заявка має
супроводжуватися сплатою встановлених мит: міжнародного мита за
подання (на користь Міжнародного бюро ВОІВ), мита за пошук (на користь
міжнародного пошукового органу) та мита за пересилання заявки. Зазначені
мита сплачуються Укрпатенту. Крім того, якщо в заявці заявлено пріоритет
і заявник у заяві висловлює прохання щодо підготовки та пересилання
пріоритетного документа Укрпатентом, сплачується відповідний збір.
Після одержання міжнародної заявки Укрпатент здійснює розрахунок усіх
мит та зборів і надсилає відповідне повідомлення заявнику із зазначенням
строків сплати, валюти, у якій може бути сплачено мита та збори, і
реквізитів.
Розміри мит:

міжнародне мито за подання – 1 300 дол. США;

за кожний аркуш більше ніж 30-й – 15 дол. США.

Для заявників, які є фізичними особами, громадянами та резидентами
України, розмір цього мита зменшується на 90%. Якщо заявників більше ніж
один, кожен з них має відповідати зазначеним умовам.

якщо міжнародний пошук проводитиметься в Роспатенті, –
13 500 рос. рублів;

якщо міжнародний пошук проводитиметься в ЄПВ, – 1 700

Для заявників, які є фізичними особами, громадянами та резидентами
України, розмір цього мита зменшується на 75%. Якщо заявників більше ніж
один, кожен з них має відповідати зазначеним умовам.
Збір за пересилання міжнародної заявки – 1 300 грн.
Збір за підготовку та пересилання пріоритетного документа обсягом не
більше ніж 30 аркушів – 400 грн; додатково за кожний аркуш, починаючи з
31-го, – 5 грн.

9. Державне мито і збори

Строки та механізм сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на
винаходи та корисні моделі, а також їх розміри визначено Порядком сплати
зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної
власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23
грудня 2004 року №1716, (далі - Порядок).
Перелік і розміри зборів за дії, пов'язані з охороною прав на винаходи та
корисні моделі, зазначені у Додатку до Порядку.

Згідно з Порядком збори за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти
інтелектуальної власності, сплачуються на поточні рахунки закладу
експертизи, уповноваженого Міністерством освіти і науки України.
Таким закладом для проведення експертизи та інших дій, пов'язаних з
правовою охороною на винаходи та корисні моделі визначено Державне
підприємство "Український інститут промислової власності" (Укрпатент).

Як сплачуються збори

Всі збори, пов'язані з охороною прав на винаходи та корисні моделі,
які зазначені у Порядку, необхідно сплачувати на відповідний поточний
рахунок Укрпатенту за такими реквізитами:

• у гривнях: отримувач: Державне підприємство “Український інститут
промислової власності” (Укрпатент); код отримувача: 31032378; рахунок
отримувача: 2600401457; банк отримувача: АБ “Брокбізнесбанк” у м. Києві;
код банку отримувача: 300249.
Фізичні особи, що постійно проживають за межами України, та юридичні
особи з місцезнаходженням за межами України можуть сплачувати збори в
іншій нижчезазначеній валюті за офіційним курсом Національного банку
України на день сплати збору за такими реквізитами:
бенефіціар (кінцевий одержувач коштів) (beneficiary): Державне
підприємство “Український інститут промислової власності” (Укрпатент),
вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601, Україна (State Enterprise “The Ukrainian
Institute of Industrial Property”, 1 Hlazunova str., Kyiv-42, 01601, Ukraine);
рахунок бенефіціара (account – IBAN):
• у євро: 26034012820371/978,
• у доларах США: 26034012820371/840;
• у білоруських рублях: 26034012820371/974;
• у російських рублях: 26034012820371/643;

код бенефіціара: 31032378; банк бенефіціара: ВАТ „Державний експортно-
імпортний банк України” (Укрексімбанк), вул. Горького, 127, м. Київ, 03150,
Україна, код банку 322313 (JSC “The State Export-Import Bank of Ukraine”
(Ukreximbank), 127 Gorkogo str., Kyiv, 03150, Ukraine, SWIFT: EXBSUAUX).
Під час сплати збору у реквізиті “призначення платежу” розрахункового
документа зазначаються:
слово “збір”;
код збору та його вид (скорочено), визначені згідно з додатком до Порядку;
номер заявки на відповідний об’єкт інтелектуальної власності, наданий
закладом експертизи, або, якщо цей номер заявнику не повідомлено, –
порядковий номер заявки, визначений заявником під час подання заявки. У
разі коли сплата збору стосується виданого патенту, замість номера заявки
зазначається номер відповідного патенту;
у разі, коли збір сплачено від імені фізичної особи, що постійно проживає за
межами України, або юридичної особи з місцезнаходженням за межами
України, – двобуквений код її країни відповідно до стандарту ST.3
Всесвітньої організації інтелектуальної власності або міжнародного
стандарту ISO 3166-1.

Порядковим номером заявки, визначеним заявником під час подання заявки,
є номер, проставлений заявником під заголовком заяви про видачу патенту чи
зазначений ним у супровідному листі до заявки.

Відповідно до пункту 5 Порядку документом про сплату збору вважається
виписка з особового банківського рахунка закладу експертизи, яка в
установленому порядку надходить до нього від обслуговуючого його банку.

Тому, як правило, розрахунковий документ про сплату збору на паперовому
носії не потрібно додавати до відповідної заявки, клопотання, заперечення
тощо або подавати до закладу експертизи як доказ сплати збору за публікації
про видачу патенту. Виключення з цього правила передбачені пунктами 5 і 6
Порядку.
Крім того, з метою забезпечення виконання вимог пункту 8 Порядку щодо
обліку коштів, розрахунковий документ на паперовому носії необхідно
додати до відповідної заявки, клопотання, заперечення тощо у разі сплати
збору в іноземній валюті фізичною особою, що постійно проживає за межами
України, чи юридичною особою з місцезнаходженням за межами України.

До суми збору не включається вартість послуг, пов'язаних з його сплатою.

Документ про сплату збору слід подавати за адресою: вул. Глазунова, 1, м.
Київ-42, 01601, Україна.

Згідно з пунктом 3 Порядку у разі коли заявником (заявниками) чи власником
(власниками) відповідного патенту є винахідник (винахідники) винаходу чи
корисної моделі, кожен збір за дії, пов'язані з охороною прав на ці об'єкти, за
винятком зборів за кодами 13300, 13400, 22200, 22400, 32100 і 32300,
сплачується у розмірі 5 відсотків установленого розміру.

Відповідно до пункту 3-1 Порядку у разі коли заявником (заявниками) чи
власником (власниками) патенту на винахід (корисну модель) є неприбуткові
установи та організації, кожен збір за дії, пов'язані з охороною прав на
винахід (корисну модель), за винятком зборів за кодами 13300, 13400 і 13500,
сплачується у розмірі 10 відсотків установленого розміру.

У разі застосування положень пункту 3-1 Порядку у відповідній
заявці на об’єкт інтелектуальної власності, клопотанні, запереченні, заяві
зазначається документ (закон, статут тощо), на підставі якого заявник або
власник патенту на винахід (корисну модель) є неприбутковою установою чи
організацією.
Держдепартамент та заклад експертизи можуть вимагати надання копії
такого документа чи засвідченого нотаріально витягу з нього, якщо є
обґрунтовані сумніви у достовірності посилання на цей документ, або в
порядку вибіркового контролю.

Якщо Порядком та додатком до Порядку передбачено декілька підстав
для зменшення та/або збільшення розміру певного збору, обирається одна з
усіх наявних підстав.

Пільги щодо сплати зборів за дії,

пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності

Пільги щодо сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на винаходи
та корисні моделі надаються громадянам України згідно з наступними
нормативно-правовими актами:

- Законом України "Про основні засади соціального захисту ветеранів
праці та інших громадян похилого віку в Україні" від 16 грудня 1993
р. № 3721-ХІІ звільняються від сплати державного мита та зборів Герої
Соціалістичної праці, Герої України та повні кавалери ордена Трудової
Слави (пункт 2 статті 9);

- Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального
захисту" від 22 жовтня 1993 р. № 3551-ХІІ звільняються від сплати
державного мита та зборів інваліди війни та прирівняні до них особи, а також
особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (стаття 7, пункт 23
статті 13; стаття 11, пункт 2 статті 16).

Як сплачується мито

Державне мито за видачу патенту України на винаходи та корисні
моделі, сплачується на підставі Декрету Кабінету Міністрів України „Про
державне мито” від 21 січня 1993 р. № 7-93:
- фізичною (юридичною) особою, яка постійно проживає (знаходиться) в
Україні у розмірі 17 гривень на рахунок, що відкритий відповідно до коду
бюджетної класифікації 22090300 у територіальному органі Державного
казначейства. Номер відповідного рахунку надається за місцем реєстрації
платника в органі державної податкової служби;
- фізичною (іноземною юридичною особою), яка постійно проживає
(знаходиться) за межами України, – у розмірі 100 доларів США;
- фізичною (юридичною) особою, яка постійно проживає (знаходиться) на
території Республіки Бєларусь, у доларах США або еквівалент у білоруських
рублях за офіційним курсом Національного банку України на день сплати
мита;
- фізичною (юридичною) особою, яка постійно проживає (знаходиться) на
території Російської Федерації, у доларах США або еквівалент у російських
рублях за офіційним курсом Національного банку України на день сплати
мита
за такими реквізитами:
бенефіціар (кінцевий одержувач коштів) (beneficiary): Державне казначейство
України, вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01014, Україна (STATE TREASURY OF
UKRAINE, 6 Bastionnaya str., Kyiv, 01014, Ukraine); рахунок бенефіціара
(account – IBAN): 2513101284489; код бенефіціара: 20055032; банк
бенефіціара: ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України”, вул.
Горького, 127, м. Київ, 03150, Україна, код банку 322313 (JSC “The State

Export-Import Bank of Ukraine” (Ukreximbank), 127 Gorkogo str., Kyiv, 03150,
Ukraine, SWIFT: EXBSUAUX).

У розрахунковому документі про сплату мита в роз’яснювальній інформації
реквізиту “призначення платежу” зазначається: “державне мито за видачу
патенту на винахід або корисну модель, за заявкою № _____”. Документ про
сплату державного мита (оригінал) необхідно надати на адресу Укрпатенту
для видачі патенту на винахід або корисну модель.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про охорону прав на винаходи
і корисні моделі", якщо протягом трьох місяців від дати надходження до
заявника рішення про видачу патенту документи про сплату державного
мита за видачу патенту і збору за публікації про видачу патенту до закладу
експертизи не надійшли, державна реєстрація патенту не здійснюється, а
заявка вважається відкликаною.

Строк надходження цих документів продовжується, але не більше ніж
на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та
сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин,
поновлюється, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано
відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.

Інтелектуальна власність - це не страшно

Ірина ПОПОВА

Для бухгалтера інтелектуальна власність - це нематеріальні
активи підприємства

Як оцінити нематеріальний актив

Бухоблік об'єктів інтелектуальної власності

Бухоблік операцій з патентами

Нематеріальні активи на прикладі вищого навчального
закладу

Для бухгалтера інтелектуальна власність - це нематеріальні активи
підприємства

До теми інтелектуальної власності ми звертаємося сьогодні дедалі
частіше. Нинішній підприємець, маючи у своєму активі продукт
інтелектуальної власності, чудово розуміє, що цей продукт має певну

ринкову вартість, а тому, знаючи його вартість, може розпоряджатися ним
на свій розсуд: здати в оренду, продати, передати в заставу для отримання
кредиту, розширити власний капітал тощо. Тобто цей продукт, часто не
маючи матеріально-речової форми, може виступати і як товар, і як капітал.
З економічної точки зору, інтелектуальна власність - це витрати
капіталу на освіту або придбання підприємцем нематеріальних об'єктів,
що здійснюються з метою його приросту. Висловлюючись бухгалтерською
мовою, інтелектуальна власність є не чим іншим, як нематеріальними
активами підприємства.

Як оцінити нематеріальний актив

На сьогодні є три класичні підходи до оцінки нематеріальних активів.

Як правило, такі об'єкти інтелектуальної власності, як інформаційні бази
даних, що підпадають під визначення нематеріального активу, створюються
протягом досить тривалого періоду, і витрати на їх формування найчастіше
списуються за витратними статтями. Незважаючи на це, зібрана наукова
бібліотека, наприклад, може становити величезну цінність - подекуди вона
може бути найдорожчим активом підприємства, особливо в тих випадках,
якщо це підприємство - науковий інститут або вищий навчальний заклад.
Активи такого роду оцінюються, як правило, за методом вартості створення,
тобто з точки зору витратного підходу.

Витратний підхід застосовується при оцінці вартості нематеріальних
активів у тому випадку, якщо неможливо знайти аналоги, а прогнозований
прибуток не є стабільним.

При оцінці слід врахувати всі істотні витрати, такі як праця,
маркетингові і рекламні витрати, витрати на страхування ризиків, пов'язаних
з об'єктами інтелектуальної власності, витрати на вирішення правових
конфліктів, на матеріали, витрачені на формування об'єкта інтелектуальної
власності, собівартість науково-методичного забезпечення, індивідуалізації
власної продукції - логотипа, ліцензій, сертифікатів тощо.

Є також порівняльний, або ринковий підхід. Він застосовується в тому
випадку, якщо є досить розвинений ринок продажу нематеріальних активів,
що оцінюються. Цей підхід грунтується на принципі ринку, що ефективно
функціонує, на якому інвестори купують і продають активи аналогічного
типу, приймаючи при цьому незалежні індивідуальні рішення.

При оцінці патентів і ліцензій, торгової марки, франшизи, майнових прав
використовується, як правило, третій підхід - підхід прибутковості.

Підхід прибутковості грунтується на розрахунку економічних вигід,
пов'язаних з отриманням прибутку за рахунок нематеріальних активів, не

відображених на балансі підприємства, які забезпечують прибуток на активи
або власний капітал вище середнього рівня.
Бухоблік об'єктів інтелектуальної власності

Бухгалтерський облік нематеріальних активів з 01.01.2000 р.
здійснюється на підставі П(С)БО 8 "Нематеріальні активи" в розрізі груп,
тобто сукупних однотипних за призначенням і використанням активів.
Нематеріальні активи відображаються на синтетичному рахунку 12.

Нематеріальні активи підприємства, згідно з пунктами 10 і 11 П(С)
БО 8, зараховуються за первісною вартістю і повинні підтверджуватися
відповідними документами, в яких подається докладна характеристика
об'єкта: первісна вартість, термін корисного використання, норма зносу, де
використовуватиметься об'єкт.

Первісна вартість складається з:

- митного збору (при імпорті);

- податків, що не підлягають відшкодуванню;

- інших податків, пов'язаних з придбанням нематеріальних активів (крім
сплати відсотків за кредит банку).

Згідно з п. 6 П(С)БО 8, придбані (або створені) нематеріальні активи
зараховуються на баланс підприємства в тому випадку, якщо їх вартість може
бути достовірно визначена і підприємство очікує отримання економічної
вигоди у зв'язку з їх використанням (потенціал, що сприяє надходженню
коштів або їх еквівалентів).

Витрати на придбання нематеріальних активів накопичуються на
рахунку 15 "Капітальні інвестиції", субрахунок 154 "Придбання (створення)
нематеріальних активів". При придбанні інтелектуальної власності в обмін
на корпоративні права її вартість, зазначену в установчому документі, також
слід відобразити на рахунку 15 "Капітальні інвестиції".

Відповідно до п. 9 П(С)БО 8, не визнаються активом витрати на:

- підготовку і перепідготовку кадрів;

- рекламу, просування продукції на ринку;

- створення, реорганізацію підприємства;

- підвищення ділової репутації підприємства.

Інтелектуальна власність на підприємстві може придбаватися як
безкоштовно (безоплатно) отримана, в результаті обміну (бартеру), в
результаті розробки тощо. Первісна вартість нематеріальних активів
внаслідок обміну дорівнює залишковій вартості переданого об'єкта. Вона
визначається як різниця між первісною вартістю і сумою нарахованого зносу.

Якщо залишкова вартість перевищує його справедливу вартість, то первісна
вартість в такому випадку дорівнює справедливій вартості переданого
об'єкта. Первісна вартість безоплатно отриманих нематеріальних активів
також дорівнює справедливій вартості на дату їх отримання.
Інтелектуальна власність, внесена до статутного капіталу підприємства,
оцінюється фахівцем - експертом-оцінювачем. Отримана при оцінці вартість
є справедливою і визнається засновниками.

Нематеріальні активи - активи, що не мають матеріально-речової
форми або матеріально-речова форма яких не має істотного значення
для їх використання в господарській діяльності, які виступають у вигляді
інтелектуальної власності, довгострокових майнових прав, гудвілу (ціни
фірми, зумовленої добрим іменем, діловими зв'язками), що забезпечують
його власнику (власникам) певний прибуток або іншу користь протягом
тривалого періоду (понад один рік).

Рахунок 12 містить такі субрахунки:

121 - "Права користування природними ресурсами";

122 - "Права користування майном";

123 - "Права на знаки для товарів і послуг";

124 - "Права на об'єкти промислової власності";

125 - "Авторські і суміжні з ними права";

127 - "Інші нематеріальні активи".

До субрахунка 124 належать такі НМА, як права на винаходи, корисні
моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від
недобросовісної конкуренції, інші аналогічні нематеріальні активи.

Кореспонденція рахунків при операціях з нематеріальними
активами

Зміст операції

Здійснено оплату за програмне забезпечення
для комп'ютерів
До податкового кредиту включено суму ПДВ
Отримано від постачальника програмне
забезпечення
Відображаються розрахунки за податковим
кредитом по ПДВ
Відображається переведення авансу в рахунок
оплати виконаних зобов'язань постачальника

Дебет Кредит Сума

371

641

154

644

631

Зараховано на баланс підприємства програмне
забезпечення як придбаний нематеріальний актив
Нараховано знос*
Знос віднесено на адміністративні витрати
Списано на фінансовий результат суму
нарахованого зносу

* У бухгалтерському обліку застосовується прямолінійний метод
нарахування зносу, термін корисного використання - 3 роки: 12000 : 36 міс. =
333,33 грн.

125

833
92

791

Зміст операції

Дебет Кредит Сума

46

Відображено заборгованість засновника за
внеском до статутного фонду підприємства
Внесено внесок до статутного фонду
підприємства у вигляді прав інтелектуальної
власності
Зараховано на баланс права інтелектуальної
власності
Нараховано знос
Знос віднесено на адміністративні витрати
Суму зносу списано на фінансовий результат

За умови, що термін корисного використання прав інтелектуальної
власності визначено в 20 місяців: 8600 : 20 = 430 грн.

154

125

833
92
791

Зміст операції

Дебет Кредит Сума

Зараховано на баланс підприємства безоплатно
отримані нематеріальні активи у вигляді
програмного забезпечення
Оплата за послуги з встановлення програмного
забезпечення
ПДВ включено до податкового кредиту
Отримано послуги з встановлення програмного
забезпечення
Вартість послуг включено до вартості
програмного забезпечення
Розрахунки за податковим кредитом з ПДВ
Нараховано знос на програмне забезпечення**
Знос віднесено на адміністративні витрати

125

631

641

154

125

644
833
92

Визначено фінансовий результат

791

** У бухгалтерському обліку застосовується прямолінійний метод
нарахування зносу, термін корисного використання - 1,5 року: 9200 + 720 : 30
міс. = 330,66 грн.

Згідно з міжнародними правовими документами, загальне
поняття "інтелектуальна власність" поділяють на дві групи.

Перша група - промислова власність, до якої належать винаходи, корисні
зразки, промислові моделі, фабричні або товарні знаки.

Винахід - це технічне рішення в будь-якій галузі суспільно корисної
діяльності, придатне для промислового використання. Близьким до винаходу
є поняття корисної моделі. Це конструктивне виконання пристрою, що є
новим і промислово придатним.

Друга група - це інші об'єкти творчої діяльності, які не увійшли до
поняття промислової власності. Вони становлять групу результатів творчої
діяльності, що охороняються авторським правом.

Таким чином, усі результати творчої діяльності з точки зору правової
охорони поділяються на дві групи: одна охороняється правом промислової
власності, друга - авторським правом.

Для захисту права промислової власності держава вживає низку заходів.
Один із перших - створення спеціального органу, до функцій якого належить
реалізація державної політики у сфері правової охорони відкриттів, їх
експертиза і державна реєстрація патентів на винаходи. В Україні таким
органом є Державне патентне відомство України (Держпатент).

Власником патенту може бути як безпосередньо винахідник, так і його
роботодавець, якщо винахід було зроблено у зв'язку з виконанням службових
обов'язків або за дорученням роботодавця. Зазначене положення діє тільки в
тому випадку, якщо у трудовому договорі між роботодавцем і винахідником
не передбачено інше. У разі якщо власником патенту стане роботодавець,
він зобов'язаний укласти письмовий договір з винахідником і виплатити
останньому винагороду. Роботодавець зобов'язаний у чотиримісячний
термін з дати отримання повідомлення від винахідника подати заявку до
Держпатенту. Якщо він цього не зробить у зазначений термін, то право на
отримання патенту переходить до винахідника.

Патент надає його власнику виключне право використати винахід на
власний розсуд. Власник патенту має право на підставі договору передавати
право власності на патент іншій особі, яка стає правонаступником власника
патенту.

Якщо запатентований винахід являє собою не технологію, а виріб, то
найдоцільніше буде заснувати підприємство, яке займатиметься випуском
і реалізацією готового виробу. Власник патенту може зробити внесок до

статутного фонду створюваного підприємства або шляхом видачі ліцензії,
або шляхом передання патенту.
Патент можна продати, на його підставі видати ліцензію, використати як
внесок до статутного фонду або інвестиції в яке-небудь підприємство.

Бухоблік операцій з патентами

Розгляньмо на прикладах бухгалтерські проведення з придбання
патенту.

Конструкторське бюро підприємства на дослідження і розроблення
склало кошторис витрат:

Прямі матеріальні витрати

Прямі витрати на оплату праці

14000

грн

88000

грн

53000

грн
155000 грн

Разом
Сума витрат на розроблення за
кошторисом:

Прямі матеріальні витрати

Прямі витрати на оплату праці

33000

грн
125000 грн
60000
грн
218000 грн

У результаті розроблення буде виготовлено промисловий зразок, який
відповідає критеріям, визначеним згідно з П(С)БО 8 "Нематеріальні активи".

Сума витрат на дослідження не буде включена до вартості
промислового зразка (нематеріальних активів) і буде відображена в
бухобліку такими проведеннями:

Назва операції

Списано вартість запасів на витрати на
дослідження і розробку
Списано витрати з оплати праці на
дослідження і розробку
Списано інші витрати на дослідження і
розробку

Д-т

Д-т
941
Д-т
941
Д-т
941

20

К-т
88000
65, 66
К-т
53000
91 або 92

Витрати, пов'язані з розробленням промислового зразка,
відображаються в бухгалтерському обліку таким чином:

Назва операції

Д-т

Списано вартість запасів на придбання
Д-т
(створення) НМА
154
Списано витрати з оплати праці на придбання Д-т
(створення) НМА
154
Д-т
Списано інші витрати на придбання НМА
154

К-т
125000
65, 66
К-т 91
60000
або 92
218000

Після реєстрації й отримання патенту на розроблення промислового
зразка:

Назва операції

Зараховано на баланс патент на розроблення
промислового зразка

Д-т

Д-т
124

АТ отримало від ТзОВ патент на винахід в обмін на випуск 3000 простих
акцій номінальною вартістю 0,25 грн. Балансова вартість патенту становить
6300 грн. Ринкова вартість акцій на момент здійснення операції - 7 грн за
акцію. Виходячи з цього первісна вартість придбаного патенту становитиме
3000 х 7 = 21000 грн.

У бухгалтерському обліку ці операції слід відобразити так:

При амортизації нематеріального активу слід керуватися пунктами 25-
31 П(С)БО 8, згідно з якими підприємство самостійно встановлює термін
його корисного використання, але не більше 20 років. Однак у податковому

обліку, відповідно до пп. 8.3.9 ст. 8 Закону про прибуток, термін корисного
використання нематеріальних активів не може перевищувати 10 років.
Методи нарахування зносу також визначаються підприємством самостійно,
а розрахунок амортизації здійснюється відповідно до П(С)БО 7 "Основні
кошти", згідно з яким нарахування амортизації починається з місяця,
наступного за місяцем, в якому нематеріальний актив зараховано на баланс
підприємства. Відповідно, при вибутті нематеріального активу амортизація
не нараховується з місяця, наступного за місяцем вибуття.
У бухгалтерському обліку з 01.01.2000 р. амортизації підлягають
усі нематеріальні активи, що перебувають на балансі підприємства. А у
податковому обліку такі витрати, як витрати, пов'язані з науково-технічним,
навчально-методичним забезпеченням господарської діяльності, витрати на
проведення дослідних робіт, на виготовлення моделей і зразків, пов'язаних
з основною діяльністю підприємства, витрати з виплати роялті і придбання
нематеріальних активів (які не підлягають амортизації), згідно з пп. 5.4.2 ст. 5
Закону про прибуток, не амортизуються, але включаються до складу валових
витрат. Не підлягає амортизації у податковому обліку вартість безкоштовно
(безоплатно) отриманих нематеріальних активів (п. 8.1 ст. 8 Закону про
прибуток), а також гудвіл (п. 1.7 ст. 1 цього ж Закону), які до валових витрат
підприємства не включаються.

Нематеріальні активи на прикладі вищого навчального закладу

В оцінці нематеріальних активів на прикладі вищого навчального
закладу - інституту - важливу роль відіграють такі критерії, як історія
його заснування і розвитку, структура, якісний і кількісний викладацький
склад, навчально-методичне забезпечення і технічне оснащення, ліцензії,
сертифікати, що підтверджують права інституту на провадження освітньої
діяльності у різних напрямах, а також фінансові показники (фінансова
звітність).

Якщо припустити, що інститут функціонує протягом 5 років, то
очевидно, що за такий період часу він напрацював певний потенціал:
формування кафедр, розширення видів навчання (спеціальностей) на
факультетах, відкриття підготовчих груп для вступу до вузу, створення
ліцейних класів, аспірантури, докторантури, навчально-дослідних
лабораторій, навчально-виробничих майстерень, отримання ліцензій,
сертифікатів, акредитацій, що підтверджують права на той чи інший
вид освіти, тощо. За кожною такою історичною подією стоїть величезна
інтелектуальна праця, матеріальні вкладення і грошові витрати, що мають
свою ринкову вартість.

Чим вищий якісний професійний склад викладачів, тим вищий гудвіл
вузу, тобто частка вартості діючого підприємства, зумовлена добрим іменем,
діловими зв'язками, репутацією, популярністю фірмового найменування.
При оцінці інтелектуальної власності вивчаються також динаміка зростання
випускників вузу: студентів, слухачів, аспірантів, конкретні програми

працевлаштування випускників.
Маючи у своєму активі низку запатентованих прав на об'єкти
інтелектуальної власності, можна отримувати прибуток від передачі цих прав
у користування на певний термін на підставі ліцензійного договору*.

В оцінці об'єктів інтелектуальної власності, що належать інституту,
доцільно застосувати підхід прибутковості. У рамках цього підходу
застосовано метод звільнення від роялті. Він грунтується на тому, що
власник патенту або ліцензії, авторських прав надає іншим право на
використання активу за певну винагороду (роялті), яка, як правило,
визначається у процентних відрахуваннях від загальної виручки, отриманої
від патентного засобу.

* Ліцензійний договір - це угода про передання власником патенту
або власником ліцензій (ліцензіаром) права на використання об'єкта
інтелектуальної власності в межах, зумовлених договором, іншій особі
(ліцензіату) за певну винагороду.

Проведение патентно-информационного поиска при
экспертизе заявок на изобретения: тенденции развития

Главный эксперт отделения заявок на

изобретения, полезные модели и ТИМ

к.х.н. Колотилова Ю.Ю.

Согласно ст. 7, п. 1 Закона Украины "Об охране прав на изобретения и
полезные модели" уровень техники включает все сведения, которые стали
общедоступными
в мире до даты подачи заявки в Ведомства или,
если заявлен приоритет, до даты ее приоритета.
Таким образом, обеспечение полноты патентно-информационного
поиска для определения уровня техники при проведении экспертизы заявок
на изобретения является необходимым условием для установления новизны и
изобретательского уровня заявляемого изобретения.
Поэтому, кроме проведения поиска в патентных источниках,
необходимым является также анализ непатентной литературы, причем
с развитием науки и технологий проведение таких поисков требует все
большего применения информационных технологий и оптимизации поиска
релевантной информации.
В зависимости от области, к которой относится рассматриваемая заявка,
можно производить поиск в таких базах данных патентной и непатентной
литературы, как ВИНИТИ РАН (Россия; точные, естественные, технические

науки, медицина), EMBASE (медико-биологические науки и фармацевтика),
MEDLINE (база данных по медико-биологическим наукам Национальной
медицинской библиотеки США), BIOSIS (медицинская и биологическая
информация), NAPRALERT (фармакологическая и биохимическая
информация) и т.д.
Эти и другие базы данных представлены различными провайдерами
информационных услуг, такими, как издательства Thomson Reuters, Wiley,
Spinger и т. д. Издательство EBSCO обеспечивает доступ к более чем
190 тематическим базам данных, в то же время издательством Elsevier
разработано несколько поисковых систем, например, в реферативной базе
данных Scopus возможно производить поиски в более чем 15 тысяч научных
изданий, в примерно 4 тысячи международных издательств. Система
ScienceDirect обеспечивает доступ к более чем 1 800 научных журналов,
в основном в области медицины, химии и биологии, а в базе данных
Compendex приведены данные в области техники и технологии.
Одним из наиболее известных провайдеров научно-технической
информации является STN, на платформе которого представлено 220
различных баз данных патентной и непатентной литературы.
Также следует отметить бесплатную политематическую полнотекстовую
базу данных Стэндфордского университета HighWirePress, где открыт доступ
к более чем 2 миллионам журналов в различных областях, однако только за
последние несколько десятилетий.
Большинство издательств дают бесплатный доступ к библиографической
информации, доступ к полнотекстовым версиям возможен только при
наличии подписки на коллекции изданий различных издательств. Таким
образом, проведение полноценного поиска в непатентных источниках
является достаточно затратным.
Помимо этого, поиск непатентной литературы имеет свои сложности,
вызванные, во-первых, наличием множества источников (книги, журналы,
тезисы диссертаций, материалы конференций, веб-страницы и т.д.), – в
особенности это выражено в естественных науках, – во-вторых, отсутствием
развитых классификаторов для проведения поисков в БД непатентной
литературы, а также отсутствием возможности проведения поисков
структурных формул и фрагментов химических соединений.
Наибольшие проблемы, связанные с обеспечением полноты
поиска, возникают именно при проведении поисков в областях химии и
фармацевтики.
Как известно, одним из наиболее эффективных способов защиты
химических соединений является применение формул Маркуша, в которых
под одну структурную формулу подпадает множество конкретных
соединений. Кроме особенностей самого представления (часто это
представление типа А-В-С), формулы Маркуша отличаются также
возможностью варьирования как химической природы заместителей, так
и их места присоединения, а также количества заместителей и, в случае
использования родовых понятий, – наличия большого количества гомологов.

Также химическая информация может быть представлена как в
виде линейной формулы (например, CH2Cl2, i-Pr-OH и т.д.), так и в виде
структурной формулы, причем могут быть приведены как конкретные
наименования групп («изопропил», «бензил» и т.д.), так и родовые понятия
(«алкил», «арил», «гетероарил» и т.д.).
Все это существенно затрудняет проведение поисков, и, особенно в
случае отсутствия в формуле соединения отличительных структурных
элементов, возможность неполного поиска сильно возрастает.
Одним из способов обеспечения полноты поисков в случае
слишком "широкой" формулы изобретения, содержащей множество
химических соединений, является сужение формулы изобретения. Если же
это невозможно в силу различных причин, то валидные поиски могут быть
проведены только с использованием специализированных коммерческих баз
данных, позволяющих проводить поиски по структурным формулам.
Очевидно, что проведение поиска для химических соединений не
должно быть ограничено только набором ключевых слов и применением
индексов классификации. В большинстве случаев результатом таких поисков
является только большое количество балластной информации, особенно
учитывая трудности правильной классификации сложных химических
соединений. Кроме того, существующие бесплатные базы данных
представляют собой довольно ограниченный ресурс, таким образом, поиски
в области химии и связанных с ней областях в таких базах по ключевым
словам и индексам часто безрезультатны.
На сегодняшний день наиболее информативными базами данных
являются коммерческие базы данных, которые зачастую объединяют
патентные и непатентные источники, такие, как, например, Chemical
Abstract Service (CAS). Эта база данных относится к одному из наиболее
авторитетных источников библиографической информации, в который
входит около 9 500 научных журналов по химии и родственным областям, а
также патенты более 50 патентных ведомств, начиная с 1907 года. Chemical
Abstract Service дает возможность проведения поиска индивидуальных
химических соединений, органических и неорганических, композиций,
сплавов, полимеров, коротких биологических последовательностей и т.д. В
состав CAS входят такие базы, как REGISTRY (19 миллионов органических
и неорганических соединений, в том числе сплавы, полимеры и т.д.),
CASREACT (более 9 миллионов реакций), CAPLUS (библиографическая
база данных, более 24 миллионов документов) и MARPAT (патентная база
данных, содержащая более 500 тысяч структур Маркуша). В базе данных
MARPAT содержатся не только соединения, получение которых описано, но
и гипотетические соединения и структуры, причем с использованием таких
родовых понятий, как "алкил", "гетероцикл" и т.д.
Еще одной информативной базой данных для поисков химических
соединений является Reaxys (продукт компании Elsevier, объединяющий БД
Beilstein, Gmelin и Patent Chеmistry), в которой также собраны патентные и
непатентные источники. Однако, поскольку данная база является неполной,

то поиск в ней обязательно должен быть дополнен поиском в базах данных
Chemical Abstract.
Таким образом, очевидно, что необходимая полнота патентно-
информационных поисков для установления новизны и изобретательского
уровня заявляемого изобретения может быть обеспечена только путем
использования грамотного сочетания баз данных патентной и непатентной
литературы, причем особенно важным является анализ именно
полнотекстовых непатентных источников.
В то же время в области химии и фармацевтики проведение
полноценного поиска невозможно без использования коммерческих баз
данных, позволяющих производить поиски по структурным фрагментам
химических формул.

ПРЕИМУЩЕСТВА МНОГОЗВЕННОЙ ФОРМУЛЫ
ИЗОБРЕТЕНИЯ

Данилова О.В.
главный эксперт отдела медицины
ГП «Украинский институт
промышленной собственности»

Формулой изобретения принято считать краткую словесною
характеристику сущности изобретения, изложенную по правилам,
установленным нормативными документами. Согласно ч. 5.ст. 6. Закона
Украины об охране прав на изобретения и полезные модели (далее –
Закон) объём правовой охраны, который предоставляется, определяется
формулой изобретения (полезной модели). Толкование формулы должно
осуществляться в границах описания изобретения (полезной модели) и
соответствующих чертежей. Таким образом, формула изобретения (полезной
модели) определяет границы прав патентообладателя и является основным
средством для установления отличия объекта изобретения от других
объектов техники. Кроме того, с помощью формулы устанавливается факт
использования охраняемого изобретения.
Наши нормативно-правовые акты позволяют составлять формулу
как однозвенной, так и многозвенной. Для будущего патентообладателя
выгодным является включение в заявку более одного технического решения,
каждое из которых объединено общей идеей и общей формулой изобретения,
что, кроме прочего, может существенно снизить стоимость патентования.
Более того, для ряда изобретений невозможно отразить их сущность в
однозвенной формуле. Так при характеристике одного изобретения могут
вступать в противоречие требования ясности (в т.ч. общности) и краткости
изложения, если же речь идёт о группе изобретений, например вещество и
способ его получения, то не представляется возможным охарактеризовать их

в одном пункте формулы в силу разной природы этих объектов.
При составлении патентной формулы один из этапов должен включать
введение обобщающих понятий в отношении существенных признаков, при
которых достигается технический результат и удовлетворяются требования
патентоспособности изобретения. Признаки же, которые характеризуют
частные варианты осуществления или использования изобретения, заявитель
может вынести в зависимые пункты, что позволит не ограничить общий
объём прав.
Несмотря на изложенное выше, среди национальных заявителей
распространённой является ситуация, когда формула представляется так, как
в Примере 1.

Композиция для лечения заболевания Z, содержащая компонент К в
количестве от 1 мас. % до 99 мас. %, и, по меньшей мере, один компонент,
выбранный из группы F, включающей А, В, С … Хn, в количестве от 1 мас. %
до 99 мас. %.

Данный вариант формулы не является неверным, однако такое её
представление не использует в полной мере все возможности составления
формулы,
предоставляемые
нормативно-правовыми
документами,
существенным следствием чего может стать полная или частичная потеря
прав в будущем.
Если принять, что все компоненты группы, хотя и являются различными
(например, отличаются по структурной формуле в случае вещества),
относятся к одной фармакологической группе, то формула может быть
представлена так, как это описано в Примере 2.

А) Один независимый пункт с одним и более зависимыми:

1. Композиция для лечения заболевания Z содержащая компонент
К в терапевтически эффективном количестве и по меньшей мере один
компонент выбранный из фармакологической группы F в терапевтически
эффективном количестве.
2. Композиция по п. 1, отличающаяся тем, что содержит компонент К
в количестве от 1 мас. % до 99 мас. %.
3. Композиция по любому из пп. 1,2, отличающаяся тем, что содержит
по меньшей мере один компонент, выбранный из группы F, включающей А, В,
С … Хn.
4. Композиция по любому из пп. 1 – 3, отличающаяся тем, что
содержит по меньшей мере два компонента, выбранных из группы F, в их
равном соотношении.
5. Композиция по п. 4, отличающаяся тем, что содержит компонент,

выбранный из группы F, в количестве от 1 мас. % до 99 мас. %.

Б) Два и более независимых, каждому из которых может
подчиняться один или более зависимых, или без зависимых пунктов:

1. Композиция для лечения заболевания Z содержащая компонент К в
терапевтически эффективном количестве и компонент А в терапевтически
эффективном количестве.
2. Композиция для лечения заболевания Z содержащая компонент К в
терапевтически эффективном количестве и компонент В в терапевтически
эффективном количестве.
3. Композиция для лечения заболевания Z содержащая компонент К в
терапевтически эффективном количестве и компонент С в терапевтически
эффективном количестве.
4. Композиция для лечения заболевания Z содержащая компонент
К в терапевтически эффективном количестве и компонент Хn в
терапевтически эффективном количестве.

В) Если речь идёт о группе изобретений, например вещество и способ
его получения:

Композиция для лечения заболевания Z из варианта А) или Б) и
дополнительно способ получения композиции.

Во всех приведенных вариантах изложения многозвенная формула не
только позволяет соблюсти требования нормативных документов, но и даёт
возможность заявителю (будущему патентообладателю) максимально полно
представить изобретение, отделить его от всех других объектов техники и
чётко сформулировать максимально возможный объём притязаний.

Кроме того, такая формула, обладая большим информационным
весом для эксперта, существенно влияет на ход экспертизы, позволяя
конкретизировать запросы экспертизы, уменьшить объёмы и увеличить
скорость переписки.

При детальном раскрытии изобретения в описании логичным будет
внести все возможные варианты реализации в формулу изобретения, что
можно сделать, используя многозвенную формулу. Постепенное раскрытие
признаков изобретения от пункта к пункту формулы в случае, если объект
в объёме независимого пункта признан непатентоспособным, позволяет,
постепенно сужаясь, выделить патентоспособные объекты с наибольшим
объёмом прав.
Хотелось бы обратить отдельное внимание, что декларационный патент
на полезную модель выдаётся по формальным признакам и её формула
гораздо реже претерпевает изменения в период от подачи заявки и до выдачи
патента. Отказываясь от этапа квалификационной экспертизы, заявитель
лишает себя дополнительной возможности корректировать формулу таким

образом, чтобы изобретение было патентоспособным. В силу этого следует
подходить к составлению формулы полезной модели не менее внимательно,
чем формулы изобретения. Многозвенная формула для полезной модели
является очень важным фактором, который позволит либо избежать споров,
либо при оспаривании патента сохранить права частично.
Хотя наше законодательство не определяет зависимые пункты
как самостоятельные в юридическом смысле, однако, учитывая, что в
соответствии с Законом патент может быть признан в судебном порядке
недействительным полностью или частично, а предоставляемый объём
правовой охраны определяется формулой изобретения (полезной модели)
как таковой, их наличие не должно игнорироваться в случае оспаривания
патента. Например, возможна ситуация, когда в многозвенной формуле
присутствуют несколько независимых пунктов, например, варианты
изобретения. В этом случае оспаривание патента с многозвенной формулой
увеличивает шансы признания недействительным патента только частично.
Может возникнуть необходимость предоставления права использования
изобретения не по всему объёму, а только по его части. Соответственно
лицензионный договор может относиться не ко всем объектам, охраняемым
патентом, а только к некоторым, например, объекту, охваченному только
определённым пунктом формулы, что легко может быть отображено в
условиях лицензионного договора.

Исходя из изложенного выше, можно сделать следующие выводы:

1. Преимуществом многозвенной формулы является возможность в её
рамках более полно раскрыть изобретение, что, в свою очередь, оставляет
меньше возможности обойти объект изобретения.
2. Многозвенная формула как предоставляющая более полную
информацию об объекте защиты выступает одним из факторов,
предупреждающих возможное нарушение прав патентообладателя.
3. Многозвенная формула предоставляет заявителю больше
возможностей для изменения формулы на этапе квалификационной
экспертизы.
4. Многозвенная формула является для заявителя экономически более
выгодной с точки зрения затрат на патентование.
5. При оспаривании патента в судебном порядке многозвенная формула
даёт возможность, если не полностью, то частично сохранить за собой права
патентообладателя.

Проблеми недостатньої сукупності суттєвих ознак
у формулі винаходу для досягнення зазначеного
заявником технічного результату

експерт І категорії
відділу загального машинобудування, обробки металів та зварювання
ДП "Український інститут промислової власності"

Відповідно до пункту 6.4.2 Правил розгляду заявки на винахід і
заявки на корисну модель (далі – Правила складання) під час проведення
кваліфікаційної експертизи заявленого винаходу перевіряється наявність
у формулі суттєвих ознак, сукупність яких достатня для досягнення
зазначеного заявником технічного результату.
Перший крок під час такої перевірки пов'язаний з виявленням технічного
результату винаходу. Для цього, у першу чергу, аналізується розділ
опису "Суть винаходу".
Після виявлення технічного результату встановлюється, наслідком якої
сукупності ознак він є, а потім – чи всі ознаки цієї сукупності містяться в
аналізованій формулі винаходу.
У тому випадку, коли встановлено, що яка-небудь з ознак, віднесених
експертом до суттєвих, відсутня в незалежному пункті формули, а згадана
лише в описі або в залежному пункті, заявнику пропонується внести цю
ознаку в незалежний пункт. При цьому пропозиція експерта супроводжується
відповідними доводами, які підтверджують вплив цієї ознаки на досягнення
зазначеного заявником технічного результату.
Цілком очевидно, що перевірка винаходу на його відповідність умовам
патентоздатності не можлива без надання заявником виправленої формули,
незалежний пункт якої містить сукупність ознак, достатню для досягнення
зазначеного заявником технічного результату, або достовірних доказів
того, що сукупність ознак незалежного пункту раніше поданої формули є
достатньою для досягнення цього технічного результату.
Розглянемо кілька випадків невідповідності формули винаходу
вищезазначеній вимозі на прикладі заявок, розглянутих у відділі загального
машинобудування, обробки металів та зварювання нашого інституту.
ПРИКЛАД 1
Об'єктом заявленого винаходу є редуктор приводу ескалатора,
незалежний пункт формули якого мав вигляд, представлений на рисунку.
В описі винаходу заявник вказав, що заявлена конструкція дозволяє
звільнити доступ до торця головного вала під час його демонтажу, при цьому
редуктор перебуває в такому положенні, що дозволяє демонтувати його
кришку цілою.
У результаті аналізу наданих матеріалів заявки експертиза дійшла
висновку, що зазначений заявником технічний результат не досягається без
розкритої в описі ознаки, що характеризує можливість повороту редуктора на
певний кут відносно осі іншої опори (у цьому випадку шарнірної опори).

ПРИКЛАД 2
Об'єктом заявленого винаходу є "Спосіб виробництва катанки на
безперервному дротовому стані", формула якого представлена на слайді.
Реалізація способу дозволяє організувати термомеханічну обробку катанки
в технологічному потоці стана за рахунок прокатки в діапазоні температур
750...1050°С з градієнтом температури по перетину розкату на виході зі стана
рівним 50 – 70°С, що у свою чергу дозволяє підвищити споживчі властивості
готової продукції за рахунок одержання рівномірної структури металу по
перетину.
Проаналізувавши надані заявником матеріали заявки, експертиза дійшла
висновку, що зазначений заявником технічний результат не досягається без
ознак, які розкриті в залежних пунктах формули. З опису винаходу випливає,
що недотримання зазначених у залежному пункті інтервалів температур,
у яких здійснюють додаткове ступінчате охолодження, не забезпечить
необхідного переохолодження й заданого градієнта температури по перетину
розкату. Також з опису винаходу випливає, що недотримання зазначеного
співвідношення довжин ліній додаткового охолодження з максимальною
швидкістю прокатки на стані та тиску охолоджувальної води не забезпечить
необхідний градієнт температури між поверхнею й центром катанки.
ПРИКЛАД 3
Об’єктом заявленого винаходу є «Пристрій для прокатування-розділяння
сортових заготовок». Надана заявником формула винаходу мала вигляд,
представлений на рисунку.
В описі винаходу зазначено, що шляхом уведення нових конструктивних
елементів забезпечується зменшення контактних напруг на поверхнях
гребенів валків унаслідок зменшення величини обтиснення в калібрі в зонах
перемичок, що дозволяє знизити зношування гребенів валків формуючого
калібру та підвищити продуктивність прокатного стана.
З опису винаходу випливає, що зазначений технічний результат
досягається за рахунок особливого конструктивного виконання «ділильного

вузла» ділильної касети, який характеризується наявністю двох пар валків,
розташованих Х-подібно, особливим конструктивним виконанням корпусу
ділильного вузла, яке передбачає можливість регулювання зазору між
ребордами верхньої й нижньої пар роликів і регулювання кута повороту
роликів відносно лінії прокатки. Ці конструктивні особливості були вказані в
залежних пунктах формули.

У розглянутих вище ситуаціях заявнику були надіслані відповідні
запити.
Чим же потрібно керуватися заявнику, оформлюючи матеріали заявки на
винахід, щоб формула відповідала вищерозглянутій вимозі?
П. 6.6.1 Правил складання визначає суттєві ознаки так: «ознаки належать
до суттєвих, якщо вони впливають на технічний результат, якого можна
досягти, тобто перебувають з ним у причинно-наслідковому зв'язку».
Практично це означає, що ознаку відносять до суттєвих ознак винаходу
тільки тоді, коли вона відповідає умові необхідності й достатності в
сукупності з іншими суттєвими ознаками винаходу для досягнення
технічного результату.
Наприклад, у сукупність суттєвих ознак, які характеризують різні
варіанти об'єкта винаходу "кавомолка", можуть входити різні ознаки. В
одному випадку для посилення впливу на зерна кави шляхом збільшення
ударної сили ножа сукупність суттєвих ознак містить ознаку: "ніж виконаний
зі сталі Ст. 20", яка буде відсутня в інших варіантах, у той час, як для
усунення «мертвих» зон того ж об'єкта "кавомолка", сукупність суттєвих
ознак містить ознаку: "чаша виконана у формі півовала".
Визначення сукупності суттєвих ознак винаходу рекомендується
надавати в такій послідовності:
1. Складання докладного переліку ознак конкретного об'єкта, які мають
необхідні показники, одержання або зміна яких і була тією проблемою, яку
вирішував винахідник.
Беручи до уваги, що формулювання суттєвої ознаки винаходу повинне
мати самостійне смислове значення, перелік ознак об'єкта доцільно складати
за групами взаємозалежних ознак.
Зокрема, зазначаючи дію, водночас називають усі інші ознаки, які мають
до неї відношення.
Наприклад, група взаємозалежних ознак у способі має такий вигляд:
"просочують деревину водяним розчином залізного купоросу 10 %-ним при

температурі 100°С шляхом занурення в посудину...".
У цьому випадку першим іде поняття, яке виражає дію, а оскільки будь-
яка дія відбувається над чимось, за допомогою чогось і за певних умов, то
послідовно доповнюючи це поняття, одержують вичерпну характеристику
кожної дії.
Кожна група взаємозалежних ознак об'єкта починається з ознаки, яка є,
з технічної точки зору, основною. У способі цією ознакою є дія, у пристрої –
конструктивні елементи (вузли або деталі), у речовині – компоненти.
2. Після складання переліку ознак об'єкта приступають до аналізу кожної
ознаки. Починають аналіз з ознаки, яка очолює групу взаємозалежних ознак.
Під час аналізу досліджують, чи відповідає ця ознака в такому формулюванні
умові необхідності й достатності для досягнення технічного результату,
поступово додаючи в її зміст нижче лежачі ознаки, таким чином збільшуючи
його.
3. У результаті аналізу визначають суттєві й несуттєві ознаки. Суттєвою
ознакою називають таку, відсутність якої не дає можливості одержати
необхідний технічний результат, і лише її наявність у сукупності з іншими
ознаками винаходу забезпечує одержання цього технічного результату.
Необхідно відмітити, що, оскільки показником суттєвості ознаки
винаходу є технічний результат, то заявнику в описі необхідно досить
ясно й чітко сформулювати головний технічний результат і, наскільки це
можливо, підтвердити достовірними даними те, що у випадку здійснення
винаходу за незалежним пунктом формули зазначений в описі технічний
результат дійсно досягається. Якщо незалежний пункт формули дає досить
узагальнену характеристику об'єкта правової охорони, необхідно або
привести досить велику кількість різних прикладів здійснення винаходу,
або розкрити механізми впливу сукупності ознак на досягнення технічного
результату настільки ясно й повно, щоб експерт з опису зміг установити
безліч можливих реальних об'єктів технології, які, з одного боку, підпадають
під визначення незалежного пункту формули, а з іншого, у яких досягається
зазначений технічний результат.

Будзинська О.С. Відділ будівельної та гірничої справи
Вплив недоліків формули й опису на патентоздатність винаходу та
подальшу долю патенту
Згідно з п. 5 ст. 6 Закону „Про охорону прав на винаходи і корисні
моделі” обсяг правової охорони, що надається, визначається формулою
винаходу. Тлумачення формули повинно здійснюватися в межах опису
винаходу та відповідних креслень.
У випадку визнання винаходу патентоздатним тільки формула має
правове значення, окреслюючи його границі, тобто визначаючи ті об'єкти,
на які поширюються права винахідника у зв'язку з отриманням охоронного
документа, та встановлює факт використання або невикористання винаходу.
У п. 7.1.5 Правил складання зазначено, що «ознаки у формулі винаходу
(корисної моделі) викладають таким чином, щоб забезпечити можливість

їх ідентифікації, тобто однозначного розуміння їх змісту фахівцем на
основі відомого рівня техніки». Якщо заявник на пропозицію експертизи
відмовиться скоригувати неідентифіковану ознаку, то під час подальшої
експертизи така ознака не буде братися до уваги, що може призвести до
неможливості досягнення зазначеного заявником технічного результату (далі
– ТР) або ж неможливості реалізації заявленого винаходу.
Якщо ж припустити, що буде видано патент з формулою, яка містить
неідентифіковану ознаку, то встановити факт використання відповідного
винаходу буде надто складно.
Згідно з п. 7.1.3 Правил складання у формулу винаходу повинні бути
включені всі ознаки, необхідні й достатні для досягнення зазначеного
заявником ТР. Порушення цієї вимоги призведе до виникнення або
невиправданого розширення, або невиправданого звуження обсягу винаходу.
Формула винаходу не повинна містити несуттєвих ознак. Уведення
у формулу несуттєвої ознаки дає можливість у майбутньому „обійти”
її, і формула перестане бути гарантією заохочення винахідника під час
використання винаходу. Однією з таких несуттєвих ознак може бути
ознака, що виражає наявність на пристрої в цілому або на його елементі
словесних, образотворчих чи комбінованих позначень, які не впливають
на функціонування пристрою й реалізацію його призначення. У випадку
використання такого винаходу з'являються передумови для зіткнення прав
патентовласника й власника знаку для товарів та послуг.
Складаючи документи заявки, необхідно виважувати доцільність
кожного слова, кожної коми, тому що за матеріалами заявки видається
патент, який засвідчує пріоритет, авторство й право власності на винахід.

Единство изобретения. Влияние поиска на
установление единства изобретения.
Единство изобретения a priori и a posteriori

Веременко А.Н.,
эксперт отдела общего машиностроения,
обработки металлов и сварки
ГП «Украинский институт промышленной собственности»

Определение единства изобретения, как и определение критериев
патентоспособности, является одной из самых сложных задач на этапе
квалификационной экспертизы. Требование единства изобретения
касается изобретения или группы изобретений, объединенных единым
изобретательским замыслом.
Общее правило установления единства изобретения такое: изобретение

или группа изобретений считаются едиными, если между ними существует
хотя бы один общий или соответствующий признак, вносящий вклад в
уровень техники.
Проверка на единство осуществляется между независимыми пунктами
формулы изобретения, зависимыми пунктами формулы изобретения и между
альтернативами внутри одного пункта формулы изобретения.
Простой абстрактный пример:
1.
Способ изготовления двигателя на магической тяге.
2.
Сапоги-скороходы, содержащие двигатель на магической
тяге.
До проведения поиска эксперт проводит проверку единства a priori.
Так в данном случае существует общий признак, а именно двигатель на
магической тяге, следовательно, группа изобретений является единой.
После проведения поиска эксперт проводит проверку изобретения на
единство a posteriori, на этот раз с учетом найденных в процессе поиска
релевантных документов. Так может оказаться, что из уровня техники
известный двигатель на магической тяге (например, волшебная метла).
В таком случае, хотя этот признак и является общим для группы
изобретений, она не может быть признана единой, поскольку общий признак
известен из уровня техники и не вносит вклад в уровень техники.
Такие нарушения можно встретить в конкретных заявках, пример:
1. Способ изготовления шин с нанопрофилем.
2. Автомобиль, содержащий шины с нанопрофилем.
Следует отметить особенности определения единства изобретения для
некоторых конкретных случаев.
Требование единства между устройством и продуктом считается
соблюденным, если устройство специально предназначено для получения
заявленного продукта.
Пример:
1. Ткацкий станок.
2. Ковер-самолет.
В этом случае отсутствует единство изобретения, поскольку, чтобы
сделать ковер-самолет, нужен не всякий, а волшебный ткацкий станок.
Для того, чтобы единство изобретения было соблюдено, следует изменить
формулу изобретения следующим образом:
1. Волшебный ткацкий станок.
2. Ковер-самолет.
Примером подобного нарушения в конкретной заявке может
служить такая группа:
1. Печка, содержащая нагревательный элемент в форме
меандра.
2. Металлическая заготовка, содержащая легирование
кремнием, бором и стронцием в количестве 1% по массе каждого.
В этом случае отсутствует единство изобретения, так как не любой
нагревательный элемент позволяет достичь температуры, достаточной для

плавки металла. Для обеспечения единства изобретения можно внести такие
изменения:
1. Печка для плавки металла, содержащая нагревательный
элемент в форме меандра.
2. Металлическая заготовка, содержащая легирование
кремнием, бором и стронцием в количестве 1% по массе каждого.
Еще один пример:
1. Ковер-самолет, отличающийся тем, что содержит двигатель
на магической тяге.
2. Полотно для изготовления ковра-самолета, отличающееся
тем, что содержит водоотталкивающее покрытие.
Есть ли тут единство изобретения (при этом будем считать, что ковры-
самолеты известны из уровня техники, а признаки отличительных частей
этих пунктов – не известны)?
При поверхностном взгляде на такую группу можно заключить, что
ковер-самолет и его полотно относятся к традиционным «части и целому».
Тем не менее, воспользуемся вышеприведенным правилом проверки
единства.

Итак, единственным общим признаком двух пунктов является
сам «ковер-самолет», однако он известен из уровня техники, потому такой
признак нельзя назвать таким, который вносит вклад в уровень техники.

Признаки «двигатель на магической тяге» и «водоотталкивающее
покрытие» являются новыми, потому вносят вклад в уровень техники,
однако их, разумеется, нельзя назвать одинаковыми.

Также их нельзя назвать и соответствующими, так как они решают
совершенно разные технические задачи и обеспечивают разные
технические результаты.

Действительно, оборудование «двигателем» направлено на
повышение «ходовых» качеств ковра, тогда как упомянутое «покрытие»
придает защиту от влаги.

Поэтому между такими объектами отсутствуют одинаковые или
соответствующие признаки, которые вносят вклад в уровень техники, а
потому между ними отсутствует единство.

Существуют отличия в определении единства изобретений-вариантов
в Украине и Европейском Патентном Ведомстве. Рассмотрим такой
пример, когда заявлены однообъектные изобретения, отличающиеся между
собой объёмом прав (так называемые в патентной среде «американские
варианты»).

1. Ковер-самолет, отличающийся
магический орнамент, двигатель на
водоотталкивающее полотно.
2. Ковер-самолет, отличающийся

тем, что содержит
магической тяге и

тем,

магический орнамент и двигатель на магической тяге.
3. Ковер-самолет, отличающийся тем, что содержит
магический орнамент.
При рассмотрении в Укрпатенте такая группа изобретений была бы
признана единой, а заявленные объекты – вариантами. В Европейском
Патентом Ведомстве изобретение было бы признано не единым, поскольку
все эти изобретения могут быть заявлены в одном независимом пункте
1, а так же поскольку европейские патентные нормативно-правовые акты
запрещают заявление более одного объекта в каждой из категорий (способ,
устройство, использование, продукт), за исключением некоторых случаев.

Конкретный пример на эту же тему.

1.Фотоаппарат, отличающийся тем, что содержит
антенну и блок отправки фотографий по

2.Фотоаппарат, отличающийся тем, что содержит
беспроводной модем и антенну.
3.Фотоаппарат, отличающийся тем, что содержит
беспроводной модем.
Рассмотрим еще один пример:

1. Ковер-самолет, отличающийся тем, что содержит двигатель на
магической тяге и магический приемник звука.
2. Способ управления транспортным средством путем произнесения
волшебных голосовых команд.
Как мы видим, в данном случае одно изобретение не предназначено
для получения другого, как в примере с ковром и ткацким станком, и
в этом случае у двух изобретений нет общего признака, как в случае с
сапогами-скороходами и двигателем на магической тяге. Тем не менее,
в данном случае группа изобретений является объединенной единым
изобретательским замыслом, поскольку заявленные изобретения содержат
соответствующие признаки, направленные на достижение одного
технического результата: магический приемник звука и произнесения
волшебных голосовых команд, которые обеспечивают упрощение
управления таким транспортным средством.

Распространенные проблемы, которые необходимо
решать заявителю на пути получения патента

Сафонов Тарас Анатолиевич,
эксперт первой категории отдела
химии и металлургии
ГП «Институт промышленной
собственности»,

Проблемы, c которыми сталкивается заявитель на пути получения
патента зачастую возникают именно на стадии квалификационной
экспертизы и связаны, в первую очередь, с допущенными ошибками при
составлении заявки на изобретение. Соответственно, именно этим вопросам
будет уделено максимальное внимание в данной статье. Кроме того, ввиду
специфики химических изобретений и большого количества подаваемых
заявок, некоторые аспекты данной статьи, в том числе и примеры, будут
сосредоточены именно на химических объектах. Так, за период 9-ти
месяцев 2009 года количество поданных отечественных заявок в области
химии составляет 21%, а иностранных 59%, что соответственно определяет
лидирующее положение химического направления.
Проблема защиты изобретения является сложной и ее решение
в значительной степени сконцентрировано именно в руках самих
потенциальных владельцев патентов. До сих пор значительное количество
предпринимателей и руководителей недооценивают преимущества патентной
системы, продолжая обходить ее стороной. Причиной этого является
непонимание тех прав, которые предоставляет патент, а также тот объем
правовой охраны, который он обеспечивает, кроме того, складывается
тенденция – считать, что публикация патента полностью раскроет его суть
и даст возможность несанкционированного использования его другими
лицами. Анализ экспертной работы свидетельствует о том, что заявитель, в
основном – отечественный заявитель, не владеет достаточными знаниями,
чтобы в полной мере осознать преимущества патента. В том случае, если
изобретатель не желает получать патент на изобретение, то в некоторых
ситуациях его можно сохранить в качестве ноу-хау, но тогда важно
помнить, что сущность изобретения будет легко раскрыта при первой же
демонстрации или публикации, в то же время нарушение патента зачастую
легко определяется, о чем свидетельствует судебная практика.
Кроме того, если объектами изобретения являются широко
используемые объекты, чьи тонкости не скрыты в недрах технологии,
например, простые композиции, содержание которых легко установить, то их
будет трудно
скрыть от постороннего внимания конкурента, а
соответственно сохранить свое изобретение в тайне. Несомненным плюсом
ноу-хау является неограниченный срок его существования, но гораздо
эффективней иметь ноу-хау, скрытое в самом патенте. Например, заявляется
композиция и способ ее получения, причем композиция является
адсорбентом для определенной группы веществ. Было указано множество
вариантов заявленной композиции, каждая из которых, в принципе,
обеспечивает указанный заявителем технический результат и является
промышленно применимой, но одна из них имеет пиковые свойства
адсорбции, о конкретных особенностях получения которой будет знать
только владелец патента. При этом заявитель, не нарушая ни Закона «Про
охорону прав на винаходи та корисні моделі» (далее – Закон), ни "Правил
складання та подання заявки на винахід та заявки на корисну модель" (далее –
«Правила складання…»), обеспечит надежную охрану своего изобретения.

Исходя из вышеуказанного, можно констатировать, что среди
отечественных
заявителей
наблюдается
явление
некоторой
закомплексованности, которое выражается в недоверии к патенту на
изобретение. Причиной этого, как правило, является - неосведомленность в
сфере патентного права и собственные страхи, а следствием этого -
проявление в дальнейшем скованности при оформлении заявки, что, в свою
очередь, ведет к уменьшению объема прав, получаемых заявителем.
Перед тем, как подавать заявку на изобретение заявителю нужно хорошо
продумать и проанализировать насколько четким он представляет
использование своего изобретения, провести анализ рынка, на котором
предполагается распространение его товара.
Общеизвестно, что основной целью получения зарубежного патента
является защита экспорта продукции и сбыта лицензий. Коммерческий
успех экспорта зависит от потребительских свойств и полезности нового
промышленного продукта, а в нашей стране часто заявляют изобретения,
которые не несут коммерческой ценности, в результате чего заявитель,
даже получая патент, не имеет представления каким образом его можно
использовать. К большому сожалению, некоторые изобретатели забывают,
что во всем мире объекты промышленной собственности воспринимаются
как товар, который можно передать или продать заинтересованной стороне.
Фактом является то, что в ведущих странах мира продажа лицензий на новые
технические разработки является немалой частью экспорта, для успешной
реализации которых на рынке того или иного государства необходимо
обеспечить их правовую защиту путем патентования или сохранения ноу-
хау, поскольку без этого ни одно нововведение не способно принести своему
создателю заметного коммерческого результата.
Приведу пример заявки на несостоятельное изобретение, суть
которого сводилась к тому, что на емкость, содержащую горючее
вещество, наносили определенные знаки, что, в результате должно
было бы способствовать улучшенному сгоранию горючего. Реализация
назначения указанного решения не является возможной, о чем и было
указано экспертизой. Даже, в случае получения патента, подобные
изобретения не вызовут заинтересованности в их реализации у инвесторов,
в отличии от того, если бы подобное изобретение было направлено на
усовершенствование самой емкости или горючего вещества.
Итак, в случае принятия изобретателем решения о патентовании
необходимо квалифицированно подготовить заявку в полном объеме
притязаний, поскольку только такая заявка на изобретение обеспечит, во-
первых, своевременное получение патента, а во-вторых, как результат –
возможно монопольное владение перспективным направлением развития и
получения максимально возможной выгоды и прибыли.
Заявителю важно понимать, что именно он создал и на какой объем
правовой охраны претендует, что будет заявлено в формуле изобретения,
а соответственно каким объемом прав он фактически будет располагать в
результате положительного решения и получении охранного документа. В

этом вопросе поможет анализ коньюктуры рынка, а именно информация о
том, что в данный момент пользуется спросом, какие области рынка еще не
достаточно реализованы, а соответственно выгодны, а какие использованы
по максимуму.
Например, заявителем была выбрана область очистки воды, которая
до сих пор является одной из самых востребованных. В данной области уже
давно используются природные минералы благодаря своим адсорбционным
свойствам и невысокой стоимости, поэтому, выяснив какие из них на данный
момент являются максимально доступными и исходя из уровня их запасов
и области распространения, а также из показателей эффективности, они
были использованы заявителем в его изобретении, что оказалось весьма
эффективным решением.
После того, как изобретатель определился с объектом и объемом
своего будущего патента, будет уместным определить его перспективы -
проанализировать уровень техники, то есть ту область сведений, которые
известны на момент создания изобретения.
Ознакомление с литературой, особенно патентной, является очень
важным этапом подготовки. Не стоит начинать работу по оформлению
заявки на изобретение, не просмотрев патенты, относящиеся ко всему
комплексу проблем соответствующей области. На этом этапе, возможно,
что изобретатель примет решение, что его изобретение не будет
патентоспособным и воздержится от подачи заявки, а это соответственно
сэкономит время и деньги, которые могли бы быть потрачены зря. Кроме
того, если даже на стадии изучения уровня техники был найден очень
близкий документ, не стоит отчаиваться - тщательный анализ ближайшего
аналога даст возможность выявить его слабые стороны и в дальнейшем
по возможности добавить дополнительные отличительные признаки, что
обеспечит, например, усиление технического результата, расширение
области применения и получение надежного патента.
После этого этапа изобретателю важно определить, что первично -
формула или описание, то есть порядок оформления заявки. Целесообразно,
сразу определить те существенные признаки, которые являются
достаточными для создания изобретения и которые будут указаны в
его формуле. Возможно, что изобретатель выберет и другой путь, то
есть опишет изобретение в целом, а существенные признаки формулы
будет извлекать из уже готового описания. Данное решение является
вполне индивидуальным для каждого изобретения, но в любом случае
заявителю необходимо помнить, что, во-первых, формула изобретения
должна базироваться на описании, а не наоборот, а, во-вторых, помнить о
том, что формула изобретения может расширяться в процессе получения
патента путем добавления новых существенных признаков, извлекаемых
из описания. Однако информация, которая раскрыта в описании не может
быть дополнена новыми признаками, к чему заявитель заранее должен быть
готов. И только правильно составленные формула и описание облегчат
работу эксперта, придав ей объективность, а соответственно сократят сроки

проведения экспертизы.
Согласно п.7.3.1 "Правил складання…", формула изобретения может
быть составлена с разделением на ограничительную и отличительную части,
а соответственно включать признаки общие с выбранным ближайшим
аналогом, в том числе родовое понятие, отражающее назначение
изобретения, или без разделения. Оба варианта являются допустимыми
и правильными, но хотелось бы акцентировать внимание заявителя,
что последний вариант составления формулы без разделения не всегда
востребован заявителем, хотя ускоряет составление формулы, дает
возможность устранить возможные ошибки несоответствия назначений
заявляемого изобретения и ближайшего аналога и выбора общих признаков
для ограничительной части, а соответственно проблем с экспертизой
вызывает меньше.
Так, например, была подана заявка «способ проведения газо-фазных
химических процессов», в ограничительной части формулы которой
присутствовали
признаки «псевдоожиженный слой и газовая смесь»,
которых не было в указанном ближайшем аналоге, про что было и указано
заявителю, а соответственно, заявитель, усложнив формулу и допустив
несерьезную ошибку, затянул процесс выдачи охранного документа.
Составленная формула изобретения должна выражать сущность
изобретения и должна быть охарактеризована существенными признаками,
то есть такими, которые необходимы для достижения технического
результата, указанного заявителем. И, естественно, специалисту нужно по
этой формуле четко и однозначно представить себе, о чем идет речь, а для
этого все существенные признаки должны быть идентифицированы, то есть
быть максимально понятны эксперту. Приведу пример неидентифицируемых
признаков. Так, в заявке
«Фотостабильный рутильный диоксид
титана» были указаны признаки «значения показателей MAB HTS, MAB
HSC», суть которых в материалах заявки не была указана, а соответственно
они не были идентифицируемы.
Кроме того, следует уточнить, что часто проблемы с идентификацией
признаков возникают в случае, когда перевод материалов заявки
осуществлен не совсем корректно, в том числе, когда он был проведен
соответствующей программой-переводчиком. Заявителю следует уделить
больше внимания данному вопросу перед подачей заявки, чтобы избежать
возможных проблем уже на стадии экспертизы.
Составляя формулу изобретения, заявитель должен четко уяснить, что
формула, изобретения - наиболее важная часть любого патента, поскольку,
только она определяет объем притязаний и правовой охраны, согласно п.5 ст.
6 Закона. От того, насколько правильно выражена суть новшества, зависят
и объем прав патентообладателя, и интерес к использованию его идей, и
доходы от продажи лицензии, и успех в судебном разбирательстве при
несанкционированном использовании запатентованного решения. Частыми
бывают разочарования владельцев патентов, если формула, как понятие,
которое определяет объем правовой охраны, оказывается несостоятельной.

Она может быть составлена неквалифицированно узко, и виртуально
существовавшее в уме изобретателя техническое решение может не
соответствовать его материальному отображению. Поэтому, составляя заявку
на изобретение, следует ставить перед собой задачу максимально точного и
емкого отображения результатов своей интеллектуальной работы. Заявителю
необходимо помнить, что лучшим вариантом составления формулы является
принцип стремления к полноте притязаний. Для этого в патентной практике
существуют определенные приемы, а именно обобщение признаков
на функциональном уровне, использование альтернативы, выражение
признаков в виде широких интервалов. Например, при получении вещества
А используют вещество В и С, растворяют смесь при T = 50-60oC, после чего
проводят охлаждение при T = 5-8oC в течении 10-15 минут. Целесообразно
указанные операции выразить функциональным признаком, например,
В и С растворяют и проводят реакцию до полного выпадения осадка или
завершения кристаллизации. В обоих случаях признаки характеризуют один
и тот же процесс и соответствующие условия, которые понятные химику, но
второй вариант обеспечит более широкий объем прав.
Кроме того, не редкими бывают ситуации, когда заявитель указывает в
формуле лишь конкретные формы исполнения, соответственно значительно
уменьшая объем прав. Так, например, заявителем была подана заявка,
относящаяся к способу очистки воды от органических примесей, в которой
одним из признаков была конкретная марка активированного угля, причем
в описании было указано, что использование данной марки угля является
лишь предпочтительным и лучшим вариантом.
Часто наблюдается и противоположная картина, когда заявителю,
особенно отечественному, трудно определить всю совокупность признаков,
которые являются существенными и необходимыми для достижения
того или иного технического результата, и он формулирует признаки
слишком обобщенно, в результате чего формула может быть лишена
всех существенных признаков и промышленная применимость изобретения
является не обеспеченной. В этом случае, эксперту необходимо вести
переписку с заявителем, что влияет на время проведения экспертизы и
соответственно тормозит процесс выдачи патента.
Приведу пример неправомерно широкого формулирования признака.
Так, была подана заявка на «способ получения минеральных удобрений»,
в которой был неправомерно обобщен признак
«оксид мангана(IV)»
до «кислородсодержащего соединения мангана», поскольку существует
множество кислородсодержащих соединений мангана, не удовлетворяющих
заявленному техническому результату, который, согласно описанию,
обеспечивал лишь диоксид мангана. Следовательно, не стоит вдаваться в
крайности – и прибегать к неправомерному обобщению, а чтобы избежать
проблем, которые, в первую очередь, могут быть связаны с несоответствием
промышленной применимости, следует держаться золотой середины.
При составлении заявки на изобретение, а именно его описания,
необходимо акцентировать внимание на разделе, в котором представлена

причинно-следственная связь между признаками изобретения и
ожидаемым техническим результатом. В п.6.6.3 "Правил складання..."
сказано, что причинно-следственную связь указывают, если это
возможно, поэтому заявители зачастую игнорируют это указание.
Но в процессе рассмотрения заявки на изобретение часто возникает
много спорных и неоднозначных моментов, которые в отсутствии
указанного выше раздела очень сложно решить и, в первую очередь,
при анализе на соответствие критерию «изобретательский уровень».
При рассмотрении «изобретательского уровня» объекта «композиции»
часто возникает вопрос синергизма, то есть такой ситуации, когда
компоненты усиливают действие друг друга, что является неочевидным,
поэтому показанная заявителем причинно-следственная связь признаков
изобретения с техническим результатом является определяющей. Например,
заявлено «средство для дополнительной обработки тканей», а компоненты
средства и закономерность их выбора были известны из различных
источников, а соответственно результат создания является очевидным, но
в дальнейшем заявителем был доказан синергетический эффект основного
действующего вещества «крахмала» и одного из компонентов – «дубителя»,
что соответственно разрешило вопрос в пользу заявителя.
Экспертиза часто сталкивается с заявками, которые можно отнести
к области "бабушкиных рецептов". Так, например, была подана заявка
на изобретение «йодированный крахмал», суть которого сводилась к
смешиванию крахмала с водным раствором йода, причем указанное
решение в различных вариантах люди использовали уже достаточно давно
в качестве источника насыщения организма йодом и лечения некоторых
болезней. С одной стороны, кажущаяся простота изобретения не может
служить основанием для отклонения заявки на выдачу патента, но с другой
- при проведении экспертизы необходимо учитывать всю совокупность
информации, известной на дату подачи заявки и в случае такой простоты
критерии будут рассмотрены с особым пристрастием. В этой ситуации
вопрос о наличии причинно-следственной связи будет стоять особо остро.
Общеизвестно, что наиболее широкую охрану имеют патенты, которые
заявляются как "группа изобретений". Соответственно, например,
изобретателем был разработан способ получения нового фильтра
определенной конструкции для очистки воды, при этом подав заявку на
один объект «способ» он получит минимальную охрану. В данной ситуации,
в надежде на хорошую коммерческую ценность продукта, необходимо
заявить именно группу изобретений: способ получения соответствующего
фильтра, сам фильтр, способ очистки воды с помощью указанного фильтра
и, по возможности, его применение для очистки воды. Иногда бывает, что,
заявив только один объект и получив патент на него, через определенное
время заявитель выражает желание получить патент и на другие связанные
с ним объекты, но скорее всего получит отказ, поскольку они уже описаны
в полученном патенте и уже истекли 12 месяцев с момента раскрытия
информации о нем.

К этому следует добавить еще одну проблему, а именно отказ в выдаче
патента по заявке после публикации статьи или доклада этих же авторов,
поскольку согласно п.6 ст. 7 Закона информация о ней считается раскрытой
по истечении12-месячного срока.
Следовательно, в случае публикации статьи или доклада
изобретателю стоит хорошо подумать насколько ему важно получение
патента и в случае принятия решения, не затягивать подачу заявки,
в противном случае будет отказано по «новизне» на основании им же
раскрытой информации.
И в заключении, хотелось бы дать несколько советов относительно
того, как же спасти патент на изобретение в той или иной ситуации.
Квалификационная экспертиза все чаще сталкивается с вынужденными
отказами в связи с отсутствием "промышленной применимости". Если
заявитель получил такое предварительное решение, то не стоит отчаиваться
- в подавляющем большинстве случаев это не является фактом того, что
создание изобретения невозможно, а свидетельствует лишь об отсутствии
необходимой информации для подтверждения его создания. Кроме
того, часто заявитель считает, что приведенных фактов, подкрепленных
справочными и другим литературными источниками, будет достаточно
для подтверждения осуществления изобретения. Так, например, заявитель
для подтверждения «промышленной применимости» своего изобретения
– «способа получения минеральных удобрений» указал, что каждая
промежуточная реакция, направленная на получение удобрения, является
известной и описанной в соответствующих литературных источниках, однако
не указал каким образом выполняются эти реакции и какой продукт был
получен. В общем, в данном случае заявителю необходимо предоставить
необходимый пример или информацию подтверждающую осуществление
изобретения и претензии экспертизы будут гарантировано сняты. В
случае отказа в связи с отсутствием «новизны» следует внимательно
изучить противопоставляемые документы и на основании данного анализа
попробовать включить в формулу дополнительный признак, не выходя
естественно за рамки первично-изложенного в описании материала.
Отдельно хотелось бы акцентировать внимание на такую ситуацию, когда
какие-либо количественные значения количеств, параметров перекрываются
с таковыми в известном документе. В такой ситуации, возможно, сократить
значения параметров до тех, которые не были перекрыты и предоставить
отредактированную формулу изобретения. Если же, по мнению экспертизы,
имеется несоответствие критерию "изобретательский уровень", то стоит
провести тщательный анализ противопоставляемых документов и дать
аргументированные пояснения экспертизе, указывающие на то, что результат
создания изобретения не является очевидным, исходя из объема известной
информации.
Кроме того, заявитель должен всегда помнить, что, в крайнем случае,
всегда остается запасной вариант, а именно при очевидном отсутствии
изобретательского уровня переоформить заявку на полезную модель.

Конечно срок действия полезной модели вдвое меньше действия патента на
изобретение, но этот вариант является максимально успешным разрешением
данной ситуации.
То, что изложено выше не является рецептом для автоматической
штамповки изобретений, но поданная информация включает определенные
советы, которые, возможно, будут полезными, особенно отечественному
заявителю, причем как перед этапом, на котором принимается решение о
подачи заявки на изобретение, так и в процессе получения патента.
Заявителю следует помнить, что патент предоставляет своему владельцу
исключительное право на владение и использование изобретения;
исключительные права, как правило, стоят не дешево, особенно без наличия
льгот, но еще дороже обходится их отсутствие.

Встановлення винахідницького рівня при розгляді
заявок на винаходи, об'єктами яких є хімічні сполуки.

Томачинський C.М.
експерт I категорії відділу фармацевтики
ДП «Український інститут промислової власності»

Кожний заявник бажає отримати максимальний обсяг прав на результати
своєї творчої діяльності. Особливо це актуально для галузей, дослідження
в яких вимагають великих матеріальних витрат. Потребу в нових
хімічних речовинах мають практично всі галузі промисловості, сільського
господарства та охорони здоров'я. Грамотний захист прав на результати
таких досліджень дозволяє не тільки окупити витрати на дослідження
та впровадження у виробництво нових речовин, але й отримати значний
комерційний прибуток. З цієї причини особливості експертизи заявок на
винаходи, об'єктами яких є хімічні сполуки, викликають підвищений інтерес
як у заявників, так і в патентних експертів. При цьому серед заявників
досить поширеною є думка, ніби експерти намагаються в будь-який спосіб
визнати заявку такою, що не відповідає умовам патентоздатності. Насправді
ж у тому, щоб заявка, складена відповідно до вимог закону, швидко
проходила експертизу, зацікавлений як заявник, так і експерт. Труднощі
виникають, коли заявка не в усьому відповідає цим вимогам. Причини
такої невідповідності можуть бути найрізноманітнішими, і навряд чи
доцільно їх усі перераховувати. Проте розгляд типових прикладів з практики
кваліфікаційної експертизи може бути корисним як для заявників, так і для
експертів.
Якщо
перевірка
на
відповідність
заявки
умовам
патентоздатності "новизна" і "промислова придатність" можуть бути
значною мірою формалізовані, то перевірка на відповідність умові

патентоздатності "винахідницький рівень" часто вимагає від експерта
нестандартного підходу. З цієї причини обмін досвідом між експертами є
особливо цінним для встановлення відповідності винаходу саме цій умові.
Розглянемо декілька прикладів з практики кваліфікаційної експертизи
заявок в галузі фармацевтики.
Досить поширена ситуація, коли один пункт формули винаходу не
відповідає відразу декільком умовам патентоздатності.

Заявлялося:
“1. Композиція, що містить
(a) сполуку формули (I)

R2

, (I)

де:
R означає СН2ОН або О(СН2)2ОН;
R1 С3-4алкіл,
R2 означає феніл або 3,4-дифторфенил,
або її фармацевтично прийнятне похідне (компонент а); і
(b) іншу антитромботичну речовину або її фармацевтично прийнятне
похідне (компонент b).
4. Композиція за будь-яким з пунктів 1-3, який відрізняється тим,
що антитромботична речовина вибрана з групи, яка включає аспірин,
клопідогрел, тиклопідин, дипіридамол, антагоніст GPIIb/III.

При цьому в описі наведений приклад тільки для композиції аспірин-
речовина формули I.
У попередньому висновку експертизи, направленому заявникові, було
вказано:
“Сполука формули I і аспірин є відомими речовинами. Для обох цих
речовин відома антитромботична дія (розкрита, наприклад, в документі
WO 0034283). Слід також відмітити, що синергетичний ефект при
застосуванні композицій аспірин-P2Y12 антагоніст теж відомий фахівцям
[WO 9729753]. Отже, комплект, заявлений в п. 1 і наведений як приклад,
складений з відомих речовин, за правилами, що відомі з рівня техніки і більш
ефективна дія композиції аспірин-сполука формули I (антагоніст рецептора
P2Y12) є очевидним для фахівця. Таким чином, п. 1 не відповідає умові
патентоздатності "промислова придатність".

При цьому слід відмітити, що антитромботичні речовини, перераховані
в пп. 4 – 7, по хімічній будові і механізму дії відрізняються за хімічною
будовою і механізмом дії від аспірину. Відомо, що антитромботична дія
аспірину
(ацетилсаліцилової
кислоти)
обумовлена
блокуванням
циклооксигенази тромбоцитів. Так відрізняються від аспірину по механізму
дії такі препарати, як тиклопидин і клопидогрел (інгібітори рецептора P2Y12
(аденозиндифосфату)), дипіридамол (інгібітор фосфодіестерази), а також
інші антитромботичні препарати, перераховані в згаданих пунктах [Andrew
D Blann, Martin J Landray, Gregory Y H Lip. ABC of antithrombotic therapy (An
overview of antithrombotic therapy) BMJ 2002;325:762-765]”.
Таким чином, вдалося уникнути тривалої процедури корекції
формули винаходу через недотримання єдиності винаходу (внаслідок
об'єднання в одну групу речовин, різних за механізмом дії і відмінних
за кількістю компонентів у комбінаціях цих речовин) і невідповідності
умові патентоздатності "промислова придатність" (відсутність прикладів з
такими речовинами і їх комбінаціями). При цьому, якби заявник вказав на
неочевидний технічний результат приведеної в описі композиції (наприклад,
знижена токсичність, покращена біодоступність, зменшена побічна дія і т.
ін.), то після необхідної корекції формули винаходу він отримав би патент на
композицію аспірин-сполука формули I.

Хотілося б відзначити, що останнім часом в заявках у галузях
органічної хімії та фармацевтики виявляється тенденція до об'єднання в одній
формулі Маркуша безлічі різних родових структур. Це створює значні
труднощі як для пошукових органів, так і для експертизи. Так для найбільш
доступних родових структур наводяться приклади, а складні в отриманні й
виділенні класи речовин під час не представлені жодним прикладом. При
цьому направлення заявникові попереднього висновку про невідповідність
формули винаходу умові патентоздатності "промислова придатність" через
непідтвердження прикладами деяких структур з певними групами радикалів
призведе, швидше за все, до виключення ним вказаних рядів сполук з
формули винаходу. А отже, виникає необхідність надсилати новий
попередній висновок експертизи про невідповідність нової формули
винаходу умові патентоздатності "винахідницький рівень". Такий шлях
затягує діловодство й вимагає значних витрат часу на експертизу. Якщо
врахувати, що очевидність отримання речовин певної структури охоплює
ширший діапазон речовин, ніж діапазон істотних ознак у формулі винаходу,
підтверджених прикладами, то раціональніше було б відразу надіслати
висновок
про
невідповідність
формули
винаходу
умові
патентоздатності "винахідницький рівень". При цьому, якщо кінцева
речовина, для якої проситься захист, утворюється в результаті простої й
добре відомої реакції з відомих початкових речовин (хай навіть і достатньо
складної будови), то отримання такої речовини є очевидним для фахівця і, як
наслідок, не має винахідницького рівня речовини за формулою винаходу як
підтверджені прикладами, так і чисто віртуальні структури.

, (І)
або її фармацевтично прийнятна сіль, де:
Q - арил, 5- 6-или членный гетероарил або 8-членна гетероциклічна
група;
Т спільно з групою -N=C-, до якої він приєднаний, утворює гетероарил
або гетероциклічну групу, де зв'язок N=C є єдиним месцем ненасиченості;
кожен R1 і R2 незалежно один від одного означають водень, гідроксил,
галоген, ціано-, нітрогрупу, вініл, етиніл, метоксигруппу, OCНnF3-n, -
N(С1-4-алкіл)(С1-4-алкіл), СНО або С1-4алкіл, необов'язково заміщені 1-5
замісниками, вибраними незалежно один від одного з групи, яку складають
галоген, гідроксил, ціано-, метоксигрупа, SOCH3 і SO2CH3,
або R1 і R2 спільно утворюють карбоцикличну або гетероцикличну
групу; кожен з R3 і R4 незалежно один від одного означають водень, галоген,
OCНnF3-n, метоксигрупа, CO2R77, циано-, нитрогрупа, СНО, CONR99R100,
СОН(ОСН3) СН3, С2-6алкіл, гетероарил або С7циклоалкіл, необов'язково
заміщені 1-5 замісниками, вибраними незалежно один від одного з групи, яку
складають галоген, гідроксил, ціано-, метоксигрупа, та -NHCO2CH3

У попередньому висновку експертизи, направленому заявникові, було
вказано:
“Внаслідок того, що в документах WO 01/44216, US 2001039344,
і WO 02/08209 були описані кислоти, і їх гетероциклічні аміди, які за
будовою дуже близькі до сполук формули I і як початкові речовини
використовувалися такі відомі речовини, як арилкоричні кислоти (сполуки
формули IV, описані в Ber., 29, 496 (1896), J. Am. Chem. Soc., 1957, 79
(20), pp 5474–5476, J. Org. Chem. 1968, 33 (2), pp 874-876 і WO 1999/
037630) і 2,3-диарилпропіонові кислоти (сполуки формули VIII, описані
в EP 1325903), а також широкої відомості в хімії методів отримання
амідів, отримання речовин формули I є очевидним для фахівця. Так, в
згаданих вище документах описано отримання ряду гетероциклічних
амидів α-арилкоричних і 2,3-діарилпропіонових кислот, а багато з вихідних

гетероциклічних амінів добре відомі і є комерційно доступними “.

Враховуючи
викладені
факти,
був
про
невідповідність
п.
1
формули
патентоздатності “винахідницький рівень”.

зроблений
висновок
винаходу
умові

У практиці експертизи іноді трапляються випадки, коли певна хімічна
сполука добре відома фахівцям, однак дані про її одержання практично
відсутні в літературі.
Приклад

(I)
або фармацевтично прийнятний еквівалент, де:
Х - це складова формули II, III або IV

(IV)
m і n - незалежно 0, 1, 2, 3 або 4;
Z - означає SR13, SO3R13, SO2R13, SOR13, SO(NR13) R14 або S(NR13R14)2R15;
А - означає Про, S, CR17R18 або (CR17R18)m;

У попередньому висновку експертизи, направленому заявникові, було
вказано:
«В п.1 заявлені сполуки формули III, під ознаки яких потрапляють
дитіокарбамінові похідні амінокислот. При цьому, в підпункті ХII пункту
1 виключені похідні подібної будови, розкриті в документі ХР000876630.
В той же час, реакція сірковуглецю з амінами і, зокрема з амінокислотами
та їх похідними, добре відома в органічній хімії і молекулярній біології.
Наприклад, в документі “Report of the second joint meeting of the FAO
Committee on Pesticides in Agriculture and the WHO Expert Committee on
Pesticide Residues, FAO Meeting Report No. PL/1965/10; WHO/Food Add. /
26.65.”, приведена схема синтезу, посилання на літературу і відмічено, що
речовини, які відповідають формулі III, де R10 означає водень, були отримані
і відмічено легкість їх перетворення на похідні 2-тіо-5-тіазолідону. На цю

особливість амінокислотних похідних з незаміщеною дитіокарбаминовою
групою вказано і в документі ХР000876630. Іншими словами, мале число
публікацій про ці речовини обумовлено не складністю їх отримання, а
низькою зацікавленістю з боку дослідників як результат нестабільності цих
сполук.
Таким чином, реакція амінокислот з сірковуглецем добре відома
фахівцям і використовується, наприклад, як рутинна процедура визначення
NH2-концевої амінокислоти в пептидах (Levy A. L., J. Сhem. Soc., 404, 1950) і
виділення таких сполук, наприклад, методом хроматографії, є очевидним для
фахівця».

Звичайно, під час проведення експертизи необхідно враховувати
й складність вихідних речовин, і творчі зусилля дослідників під час
проведення реакції з їх участю. Наприклад, такий клас гетероциклічних
сполук, як піримідини, є одним з найбільш вивчених. Так більшість галоген-,
аміно-, алкокси-, тіо- та інших похідних цих сполук добре вивчено ще в
середині двадцятого сторіччя. І хоч низка нуклеотидів також є похідними
піримідину, навіть у науковій літературі можна знайти, наприклад, такий
вираз: “Отримання похідних нуклеотидів є скоріш мистецтвом, ніж
звичайним синтезом”.
Під час проведення експертизи слід враховувати, що в деяких випадках
патентування проміжних речовин може дати заявникові більший обсяг прав,
ніж захист основної речовини.

1. Феніламінопірідопірімідін формули І:

Y

(CF3)n

X

, (І)
де X означає СН або N, n=1 або 2, R означає Н або СН3, і Y означає S,
SO, або SO2

В даному випадку синтез похідних піримідину такої будови вимагає
спеціальних заходів через підвищену основність піридинового замісника
в положенні 4 і наявність функціональної групи у іншого замісника в
положенні 2. При цьому, в пунктах 7 і 9 заявлені такі проміжні речовини.

7. Сполука Формули XIII

Y

(CF3)n

X

(XIII)
де X означає СН або N, n=1 або 2, R означає Н або СН3, і Y означає S,
SO, або SO2

9. Сполука Формули XIV

Y

(CF3)n

X

(XIV)
де X означає СН або N, n=1 або 2, R означає Н або СН3, і Y означає S,
SO, або SO2

Слід звернути увагу на той факт, що заявник просить для всіх названих
речовин абсолютний прямий захист, який є максимально широким. Якщо
щодо речовини формули I це зрозуміло, то щодо з'єднань XIII та XIV
ситуація є зовсім іншою. Ці речовини є досить простими, і метод їх
отримання очевидний для фахівця. Так сполуки формули XIII утворюються в
одну стадію з комерційно доступних реагентів по реакції, добре відомій у
препаративній органічній хімії. Сполуки XIV утворюються з речовини XIII
також в одну стадію за добре відомою методикою. Отримання таких речовин
є очевидним для фахівця, а тому експертом був зроблений висновок про
невідповідність пунктів 7 і 9 умові патентоздатності “винахідницький рівень”.

Підводячи
підсумок,
можна
відзначити,
що
встановлення
винахідницького рівня під час експертизи заявок на винаходи, об'єктом
яких є хімічні сполуки, є непростим завданням. Іноді висновки експертизи
викликають заперечення заявників і в результаті конструктивного
діалогу або корегується формула винаходу, або експерт приймає доводи
заявника та знімає частину або всі зауваження. Трапляється й так, що
заявник, розглянувши зауваження експертизи, приходить до висновку про
недоцільність продовження діловодства, навіть якщо можна скоротити обсяг
домагань і отримати патент. Це стосується випадків, коли в результатом
скорочення отримується формула винаходу, яку можна обійти без особливих
зусиль. Але, зрештою, і в такій ситуації заявник опиняється у виграші,
оскільки в разі отримання “слабкого” патенту він може зазнати значних
фінансових втрат.

ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ

На запитання відповідає Ващук Ярослав Петрович - патентний
повірений України, представник у справах інтелектуальної власності;

Запитання: Що таке “Інтелектуальна власність”?

Відповідь:
Інтелектуальна власність — це права на результати розумової діяльності
людини в науковій, художній, виробничій та інших сферах, які є
об’єктом цивільно-правових відносин у частині права кожного володіти,
користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної,
творчої діяльності, які, будучи благом нематеріальним, зберігаються за його
творцями і можуть використовуватися іншими особами лише за узгодженням
з ними, крім випадків, зазначених у законі.
У 1967 р. у Стокгольмі було підписано Конвенцію, що засновувала
Всесвітню організацію інтелектуальної власності (ВОІВ), у відповідності з
якою до інтелектуальної власності належать права на:
— літературні, художні та наукові твори;
— виконавську діяльність артистів, звукозапис, радіо- і телевізійні передачі;
— винаходи в усіх сферах людської діяльності;
— наукові відкриття;
— промислові зразки;
— товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування і комерційні
позначення;
— захист від недобросовісної конкуренції;
— усі інші права, що належать до інтелектуальної діяльності у виробничій,
науковій, літературній і художній сферах.

Запитання: Які існують “Методи пошуку творчих рішень”.

Відповідь:
Перша група — методи випадкового пошуку. «Мозковий штурм». Записна
книжка Хефеле. Метод фокальних об’єктів. Метод гірлянд асоціації і
метафор. Система Керує. Правила Тринга і Лейтуейта. Списки контрольних
питань по А. Осборну, Ей-лоарту, Д. Пойа. Метод синектики. Інтегральний
метод Метра.
Друга група — метод функціонально-структурного дослідження
об’єктів. Метод морфологічного аналізу. Метод матриць відкриття.
Десяткові матриці пошуку. Метод комбінаторики. Метод східчастого
підходу до розв’язання завдань. Метод функціонального винахідництва.
Алгоритмічний винахідницький метод конструювання по каталогах.
Системне конструювання по Хейзену. Венольний аналіз по Тьякві. Метод
конструювання Коллера. Синтез виробів.

Третя група — методи логічного пошуку. Метод Бартіні. Узагальнений
евристичний алгоритм пошуку нових рішень. Функціонально-вартісний
аналіз. Алгоритм розв’язання винахідницьких задач (АВВЗ). Теорія
розв’язання винахідницьких завдань (ТВВЗ).
Четверта група -проблемно-орієнтовані методи. Фундаментальний метод
проектування Метчетта. Індукування психоінтелектуальної діяльності (ІПІД).
Методи першої і другої груп («мозковий штурм», синектика, методи
фокальних об’єктів, контрольних питань, морфологічний аналіз) базуються
на двох загальних механізмах — асоціативному мисленні і свідомо
випадковому характері пошуку. Вони прості у використанні, але не пов’язані
із сутністю об’єктів застосування. Методи третьої і четвертої груп (алгоритм
вирішення винахідницьких задач — АВВЗ, ТВВЗ, функціонально-вартісний
аналіз та ін.), навпаки,складніші у використанні , але взаємопов’язані з
сутністю об’єктів застосування.

Запитання: Подскажите пожалуйста, где можно подробнее ознакомиться
с условиями прохождения курсов оценщиков, ценами, терминами и так
далее. Очень интересует информация на сайте patent.km.ua .

Відповідь:
З 1997 року в КиєвІ функцІонує Інститут Інтелектуальної власностІ І
права (Е-mail: office@iipl.ukrpatent.org http://www.iipl.ukrpatent.org), який
має стати провІдним учбовим центром пІдготовки спецІалІстІв з питань
охорони Інтелектуальної власностІ в УкраїнІ. Інститут Інтелектуальної
власностІ І права (ІІВП) рІшенням ДАК МІнІстерства освІти І науки
України вІд 17.05.2001 р. акредитований за ІІІ рІвнем акредитацІї за
спеціальністю «Інтелектуальна власнІсть» (квалІфІкацІйний рІвень
спецІалІста). Враховуючи результати лІцензІйної експертизи ДАК
щодо спроможностІ ІІВП здІйснювати освІтню дІяльнІсть, пов’язану з
пІдготовкою за спецІальнІстю «Інтелектуальна власнІсть», МІнІстерство
освІти І науки України рІшенням вІд 04.07.2001 р. надало Інституту лІцензІю
на пІдготовку фахІвцІв за спеціальністю «Інтелектуальна власнІсть»
освІтньо-квалІфІкацІйного рІвня «магІстр».
Таким чином, Інститут Інтелектуальної власностІ І права, який функцІонує
в державнІй системІ Інтелектуальної власностІ, єдиний в державІ
спеціалізований навчальний заклад, що має лІцензІї на пІдготовку фахІвцІв
за спецІальнІстю 7.000002, 8.000002 «Інтелектуальна власнІсть» освІтньо-
квалІфІкацІйного рІвнІв «спецІалІст» І «магІстр». Інститут Інтелектуальної
власностІ І права вІдбувся, як навчальний заклад, І здІйснює пІдготовку
фахІвцІв з Інтелектуальної власностІ як для державної системи охорони прав
Інтелектуальної власностІ, так І для всІх галузей господарчої дІяльностІ.
ІІВП спроможний виконувати науково-дослІднІ роботи, науково-методичне
забезпечення та практичну роботу з проблем пІдготовки, перепІдготовки
та пІдвищення квалІфІкацІї фахІвцІв з питань охорони Інтелектуальної
власностІ, пІдготовки та пІдвищення квалІфІкацІї викладачІв з цих питань,

здІйснювати розробку навчальних програм І планІв, а також пІдготовку до
видання учбово-методичної лІтератури.

Запитання: Прошу Вас оказать помощь в установлении контакта с
патентным поверенным в г.Киеве, который специализируется (имеет
большой опыт) по регистрации и защите авторских прав в области
программного обеспечения.

Відповідь:
Как правило, патентные поверенные в основном специализируются на
объектах промышленной собственности: изобретениях, полезных моделях,
промышленных образцах, товарных знаках, сортах растений. Это те объекты
интеллектуальной собственности, регистрация которых проводится по
результатах квалификационной экспертизы Укрпатента и оформление
документов требует значительного опыта и специальных знаний. От
конкретного патентного поверенного зависит получение положительных
результатов патентования и, что очень важно, объем получаемых прав.
Защита программного обеспечения в Украине пока осуществляется только
авторским правом. Процедура регистрации произведений в соответствии
с ЗУ «Про авторське право і суміжні права» не требует квалификационной
экспертизы (проверки на новизну, изобретательность и промышленную
применимость) и, в принципе, любой патентный поверенный с этой работой
справится. Другое дело — оплата, расценки плавают от 500грн до 3000,
даже у одного и того же патентного поверенного существует «вилка».
Через сайт «Державного департамента інтелектуальної власності»
(http://www.sdip.gov.ua/help/povireni/) входите в контакт с патентными
поверенными.

Запитання: Пришлите, пожалуйста, адрес нашего украинского сайта
патентного ведомства. Мне переставили виндовс, потеряла этот адрес, а
в Випо не открывается наш сайт (ссылка с Вашего сайта- не открылась).
А мне надо узнать, за подачу на торговый знак цена осталась 340 грв,
или поменялась, как в России. Помогите.

Відповідь:
Адрес сайта: http://www.sdip.gov.ua/help/povireni/
Государственный сбор за подачу заявки (до 3-х классов товаров и услуг по
МКТУ) в соответствии с постановлением КМУ от 16.06.2003 №901
(http://www.rada.kiev.ua/laws/pravo/new/cgi-bin/search.cgi?
list=news&user=20030619)
с 2.07.03 составляет суму 1020 грн.

Запитання: Сообщите, пожалуйста, по нашему е-mail реквизиты для

оплаты пошлин за подачу заявки на изобретение в Укрпатент. Можно
ли оплатить пошлину в рублях и как это сделать? Можно ли заполнить
бланк заявления на русском языке?

Відповідь:
По сути вопросов:
1. Заявители из Российской Федерации могут платить сборы как русскими
рублями по курсу, установленным Национальным банком Украины, так
и украинскими гривнами (Статья 3 Соглашения между Правительством
Украины и Правительством Российской Федерации «О сотрудничестве в
сфере охраны промышленной собственности» от 30.06.93 г.).
2. Реквизиты для оплаты сборов за подачу заявки на получение патента на
изобретение в рублях.
Международный Московский банк:
IMBK RU MM BIC 044525545 cor.acc 30101810300000000545
INN 7710030411, счет RUR 30122810500010167603
Получатель: ГП «Украинский институт промышленной собственности», код
ОКПО 31032378,
счет № 26034012820371/810 в Укрэксимбанке г. Киева МФО 322313.
3. Заявление заполняется на украинском языке (бланк прилагается).

Запитання: Крыммедуниверситет выиграл в Минздраве Украины
финансирование инновационного проекта в области медобразования. Но
никто — ни у нас, ни вминистерстве толком не знает, какие документы
нужно подготовить для правильного оформления. Законодательные
акты Украины нашел все, но содержащаяся там информация слишком
общая. При поиске в интернете попал на Ваш сайт, и прошу подсказать
— где можно найти перечень необходимых документов. Ищу дальше, но
надеюсь на Вашу помощь!

Відповідь:
Главным правительственным органом, осуществляющим координацию
инновационной деятельности в стране, методическое руководство
инновационной политикой определено Министерство образования и
науки, в структуре которого создан «Департамент інноваційного розвитку»
(Гончаренко М.Ф.). который в соответствии с приказом МОН № 747 от
25.12.2002 разработал методический документ «Положення про організацію
та проведення державної комплексної експертизи і кваліфікування
інноваційних проектів, інноваційного продукту та інноваційної продукції»,
содержащий необходимою Вам информацию. Возможен и другой путь
поиска: в Симферополе находится отделение Украинской государственной
инновационной компании, созданной в 2000 году на базе Государственного
инновационного фонда, которое располагает необходимыми методическими
документами. Если нужен телефон, позвоните в понедельник 10.00-12.00 мне
в офис (0382) 720-949.

Запитання: Мне очень нужна типовая программа по предмету «Основы
интеллектуальной собственности» для студентов єэкономического ВУЗа.

Відповідь:
У мене є розроблена мною ще в 2000р. нова на той час програма для юристів
по курсу «Право інтелектуальної власності». Відповідно до рішення Колегія
Міністерства освіти і науки України від 20.06.2002 N 6/3-16:
«2. Департаменту вищої освіти (Дмитриченко М.Ф.): 2.1. Спільно з
Державним департаментом інтелектуальної власності (Паладій М.В.),
Науково-методичним центром вищої освіти* (Левківський К.М.) до
31.05.2003 р. розробити та запропонувати у встановленому порядку до
стандартів вищої освіти вищих навчальних закладів за всіма напрямами
і
спеціальностями
орієнтовну
програму
варіативної
навчальної
дисципліни «Інтелектуальна власність».«
Така програма розроблена Інститутом інтелектуальної власності і права і я на
сьогодні веду переговори з проректором інституту про її отримання. До кінця
тижня повідомлю Вам результат.

Запитання: Із задоволенням ознайомився з Вашими статтями «Об’єкти
інтелектуальної власності — нематеріальні активи підприємства»
та «Бренди оцінені і неоцінені». Маю до Вас запитання: Чи маєте
Ви перелік організацій, що мають ліцензію на проведення оцінної
діяльності? Якщо ні, то чи можете вказати де я можу отримати такий
перелік?

Відповідь:
Відповідно до ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну
діяльність в Україні» від 12 липня 2001 року N 2658-III (а до ведення в дію
закону — постанови КМУ № 1252 від 11.08.1998 і наказу Фонду державного
майна України і Державного Комiтету з питань науки i технологій вiд 27
липня 1995 р. N 969/97 «Про затвердження порядку експертної оцiнки
нематерiальних активiв») оцінку ОІВ проводять оцінювачі, що мають
сертифікат суб’єкта оціночної діяльності ФДМ. Професійна підготовка
оцінювачів здійснюється навчальними закладами, які уклали угоди про
співробітництво з професійної підготовки оцінювачів з Фондом державного
майна України.

Запитання: Скажите пожалуйста, где можно получить информацию
о правилах проведения аттестации на патентных поверенных, когда
проходят очередные квалификационные экзамены и т.п. И обязательно
надо иметь опыт (не менее 5 лет) практической работы в сфере охраны
интеллектуальной собственностими (учена в институте входит в этот
срок или нет). На сайте держдепартамента я ничего не нашла. Заранее
благодарю Вас.

Відповідь:
Зверніться по телефону у відділ державних реєстрацій та атестацій
Держдепартаменту до заст. нач. управління — нач. відділу ДОБРИНІНА
Галина Панасівна (044) 212-50-87.
Кандидату необхідно мати стаж практичної роботи не менше 5 років,
навчання в інституті не враховується.

Чи буде порушенням прав використання на аналогічній продукції
тільки елемента зареєстрованого товарного знака?

Відповідає: Ващук Ярослав Петрович - патентний повірений України,
представник у справах інтелектуальної власності;

Питання:
Зареєстровано комбінований товарний знак, що містить графічний елемент
і слово, написане оригінальним шрифтом. Представляється логічним, що
власник комбінованого товарного знака витребував у держави захисту
товарного знака саме в тому вигляді, який зареєстрований.

Чи буде бути порушенням даного товарного знака використання на
аналогічній продукції тільки елемента товарного знака - слова в іншому
написанні (у тому числі іншим алфавітом - кирилицею/латиницею)?

Відповідь:
Використанням товарного знака вважається його застосування на товарах
та/або упаковці саме в тому вигляді, в якому він зареєстрований, хоча Закон
про знаки вважає використанням знаку також його використання із зміною
окремих елементів, які не змінюють його суті.

При цьому згідно Закону про знаки незаконним використанням
товарного знака або схожого з ним до ступеня змішання позначення для
однорідних товарів вважається використання в цивільному обороті іншою
особою без дозволу власника знака.
При використанні іншими особами тільки словесного елемента чужого
комбінованого знака також має місце порушення прав власника знаку. При
цьому, як правило, не має значення для встановлення факту порушення прав
власника знаку те, що порушник використовує це слово в іншому написанні,
іншим шрифтом і т.п. Тобто, порушником прав власника комбінованого
товарного знака вважається використовує його як у цілому, так і один з його
елементів (словесний або зображувальний).

В якості застереження можна повторити встановлення однорідності
товарів/послуг порівнюваних позначень, а також те, що всі елементи

комбінованого позначення охороняються свідоцтвом (немає запису про
виключення з охорони елементів знака).
джерело: Інтернет-сайт «ВЯПат»

Як захистити комп’ютерну програму?

Відповідає: Ващук Ярослав Петрович - патентний повірений України,
представник у справах інтелектуальної власності;

Ми (я і мій напарник в Києві) розробляємо нову графічну програму з
новими функціями. Які саме нюанси треба патентувати (по-американському
принципом), тому що розраховуємо і там продавати? Яка відсоткова
допустима схожість допускається щоб отримати патент? Чи треба
патентувати і алгоритми аж до цифровки?

Нову програму можна захистити свідоцтвом на реєстрацію комп'ютерної
програми, яка видає Держдепартамент інтелектуальної власності. При цьому
необхідно врахувати, що ідея програми не захищається, а сама програма
депонується без проведення експертизи, тобто під відповідальність заявника.

Для реєстрації програми представляється її вихідний код (текст програми),
або фрагменти (зазвичай початок і кінець), а також найбільш характерні
і нові, тобто розроблені заявником, графічні елементи (екранні форми).
У матеріалах заявки на реєстрацію необхідно вказати відомі програми,
використані при створенні Вашої програми.

Безумовно, просте копіювання чужих програм при цьому неприпустимо і
може привести згодом до появи претензій з боку їх правовласників.

Патентування ж "у чистому вигляді" програмного продукту в якості
винаходу законодавство України не допускає: «Правила складання та
подання заявки на винахід та заявки на корисну модель», затверджені
наказом Міністерства освіти і науки України № 22 від 22.01.2001 та
зареєстровані в Міністерстві юстиції України 27 лютого 2001 за № 173/5364,
деталізують положення Закону України "Про охорону прав на винаходи і
корисні моделі" і визначають вимоги до документів заявки. Вимоги Правил
є обов'язковими для заявників. У п. 2.5. Правил наводиться довгий перелік
об'єктів, які не визнаються винаходами, в т.ч. це і комп'ютерні програми.

Проте можливо, наприклад, патентування нового інтерфейсу програми в
якості патенту на промисловий зразок, або блок-схеми керуючого пристрою
в якості патенту на винахід.

джерело: Інтернет-сайт патентного повіреного України «ВЯПат»

Чи є сенс реєструвати товарний знак?

Відповідає: Ващук Ярослав Петрович - патентний повірений України,
представник у справах інтелектуальної власності;

Я власник веб-студії (є індивідуальним підприємцем). Підкажіть, чи є
сенс реєструвати товарний знак для студії?

Найкраще який товарний знак реєструвати (графічний, словесний або
комбінований)?

Товарний знак (торговельна марка) завжди має сенс реєструвати, тому
що альтернативного захисту його від можливого незаконного використання
немає.

Крім того, це дозволить відносити на собівартість послуг фірми (або
підприємця) витрати на рекламу, пов'язану зі знаком.

У процесі пошуку (перевірки новизни) знака з'ясується, чи є він
оригінальним і чи немає схожих знаків, тому що наявність останніх може
викликати претензії їх власників. Особливо це відчутно через кілька років
роботи, коли знак уже "розкручений", в нього вкладені великі кошти, а
доводиться від нього відмовлятися і проводити ребрендинг.

Ваша студія робить, наскільки я зрозумів, послуги з веб-дизайну.
Тому у всіх супровідних документах, рекламних матеріалах та ін. можна
і потрібно вказувати свій товарний знак, що з часом при якісних послугах
призводить до його впізнаваності споживачем та гарному іміджу, що
збільшує затребуваність послуг.

Відносно вибору виду знака при реєстрації (графічний, словесний або
комбінований), то це залежить як від Вашого бажання, так і від характеру
послуг, наявності сильного елемента в знаку, переважних способів його
розповсюдження та інших факторів. Якщо Ви не визначилися остаточно
з дизайном знака і можливо його зміна з часом, то доцільна реєстрація
словесного знака, що дозволить надалі використовувати слово в різному
написанні і з будь-якою графікою.

Якщо ж графічний елемент залишається незмінним, то є сенс
реєструвати комбінований знак. Але тоді відповідно до закону про товарні
знаки його потрібно використовувати саме в такому вигляді.

Якщо ж на практиці словесний елемент може використовуватися
окремо, як і образотворчий, то є сенс реєструвати їх окремо (якщо їх
можливо розділити і вони композиційно не пов'язані).

Частіше первинним реєструється словесний елемент, а потім, після
вибору його дизайну, вже комбінований.

джерело: Інтернет-сайт «ВЯПат»

Яким чином відбувається перевірка новизни «софта» при його
реєстрації?

Відповідає: Ващук Ярослав Петрович - патентний повірений України,
представник у справах інтелектуальної власності;

Чи не можна як-небудь дізнатися докладніше, яким чином
відбувається перевірка новизни софта і чи можна це зробити на
початковому етапі? Бо ідея моєї програми проста "як п'ять копійок" і
пояснюється письмово або усно буквально в 2-3 реченнях. Суть її зрозуміла
кожному, хто хоч раз користувався програмами 1С або працював з
системою "Банк-Клієнт".

1. Перевірка новизни комп'ютерної програми (або як Ви
згадали, "софту") Держдепартаментом інтелектуальної власності не
проводиться і сама програма реєструється під відповідальність заявника.
Тобто, фактично відбувається депонування програми без проведення
експертизи новизни, як це робиться, наприклад, стосовно заявок на
отримання патентів. Тим не менш, у такій реєстрації є резон, оскільки Ви
отримуєте правоустановлюючий документ (свідоцтво), в якому вказані
автор(и) та власник. Це дасть можливість вводити програму в господарський
оборот, враховувати як нематеріальні активи фірми, надавати ліцензії на
програму, а також узаконити стосунки між автором і правовласником (якщо
це різні особи).

Захист від порушення авторських прав і виняткових прав на
використання програми також полегшується за наявності такого документа.

Додаємо перелік відомостей для підготовки до реєстрації програми,
якщо Ви вирішите її реєструвати.

джерело: Інтернет-сайт «ВЯПат»

Використання подібних товарних знаків

Відповідає: Ващук Ярослав Петрович - патентний повірений України,
представник у справах інтелектуальної власності;

Наша компанія є правовласником товарного знака, що включає
графічне зображення і буквосполучення, яке є елементом, що не
охороняється. Це буквосполучення — назва програми для ЕОМ, розробленої
нашою компанією. Чи може інша організація розробити подібну програму
й дати їй таку ж назву, виконану трохи по-іншому (наприклад, у нас це
два слова через дефіс, у неї — ті ж два слова, написані разом)? Ми ж не
можемо посилатися на те, що подібний ТЗ зареєстрований, тому що
використовується без охорони частина ТЗ. Як нам зареєструвати це
буквосполучення, щоб забороняти використовувати його іншим особам?

1. Чи може інша організація розробити подібну програму й дати їй
таку ж назву, виконану трохи по іншому, з урахуванням того, що назва являє
собою елемент, що не охороняється.

Якщо словесний елемент у знаку Вашої фірми складається з двох
слів, написаних через дефіс (наприклад, "soft-line", а інша фірма почне
використовувати його у вигляді "softline"), то при неохороняємості цього
словесного елемента висунути претензії до використання самого словесного
елемента не можна.

У той же час, це залежить від ступеня запозичення графічного
виконання словесного елемента, тому що у Вашому знаку захищена саме
графіка цього елемента. Якщо інша фірма буде використовувати цей
словесний елемент навіть у злитому вигляді, але у тотожності або схожому
до ступеня змішання виконанні, Ваша фірма вправі висунути претензії. Це
обумовлено тим, що споживач буде вводитися в оману відносно власника
знака, тому що при співпадінні графіки наявність дефіса не має істотного
значення. Інше ж графічне виконання цього словосполучення третьою
особою не дасть Вам можливості висунути претензії.

Те ж стосується випадку виконання цього словосполучення у Вашому
знаку стандартним шрифтом, що також не перешкодить використовувати
його іншими особами стандартним шрифтом або в будь-якому іншому
виконанні.

2. Як зареєструвати це буквосполучення, щоб забороняти його

використання іншим особам?
Вважаю, що саме захист і використання в характерному графічному
виконанні навіть не охороняємого словесного елемента дозволить захистити
його від незаконного використання. Ваша фірма буде виводити програмний
продукт на ринок саме в такому виконанні позначення, вказуючи його на
продукції, рекламі, упаковці і т.д. При цьому у споживача буде формуватися
стійкий зв'язок між цим позначенням і Вашою фірмою, як це має місце,
наприклад, щодо логотипу "1С" відомої фірми. При неохраняемості самого
цього буквено-цифрового елемента виконання його в певній колірній гаммі
і графічному виконанні не дозволяє плутати його з іншими позначеннями, а
підробки під нього відразу видні. Якщо словесний елемент у Вашому знаку
виконаний нестандартним шрифтом, тобто саме в певному графічному
виконанні, Ви маєте право просувати і захищати його від незаконного
використання.

Безсумнівно, кращим було б використання охоронюваного (наприклад,
фантазійного словесного елемента), що захищає від його використання
третіми особами навіть при спробах графічно змінити його. Так що
якщо є можливість трохи доопрацювати словесний елемент, не міняючи
принципово, а потім захистити його, це було б кращим виходом. При цьому
ніщо не заважає власникові знака реєструвати змінене виконання знака.

джерело: Інтернет-сайт «ВЯПат»

Чи буде порушенням прав використання на аналогічній продукції
тільки елемента зареєстрованого товарного знака?

Відповідає: Ващук Ярослав Петрович - патентний повірений України,
представник у справах інтелектуальної власності;

Питання:
Зареєстровано комбінований товарний знак, що містить графічний елемент
і слово, написане оригінальним шрифтом. Представляється логічним, що
власник комбінованого товарного знака витребував у держави захисту
товарного знака саме в тому вигляді, який зареєстрований.

Чи буде бути порушенням даного товарного знака використання на
аналогічній продукції тільки елемента товарного знака - слова в іншому
написанні (у тому числі іншим алфавітом - кирилицею/латиницею)?

Відповідь:
Використанням товарного знака вважається його застосування на товарах
та/або упаковці саме в тому вигляді, в якому він зареєстрований, хоча Закон
про знаки вважає використанням знаку також його використання із зміною
окремих елементів, які не змінюють його суті.

При цьому згідно Закону про знаки незаконним використанням
товарного знака або схожого з ним до ступеня змішання позначення для
однорідних товарів вважається використання в цивільному обороті іншою
особою без дозволу власника знака.
При використанні іншими особами тільки словесного елемента чужого
комбінованого знака також має місце порушення прав власника знаку. При
цьому, як правило, не має значення для встановлення факту порушення прав
власника знаку те, що порушник використовує це слово в іншому написанні,
іншим шрифтом і т.п. Тобто, порушником прав власника комбінованого
товарного знака вважається використовує його як у цілому, так і один з його
елементів (словесний або зображувальний).

В якості застереження можна повторити встановлення однорідності
товарів/послуг порівнюваних позначень, а також те, що всі елементи
комбінованого позначення охороняються свідоцтвом (немає запису про
виключення з охорони елементів знака).

джерело: Інтернет-сайт «ВЯПат»

Відповідає: Ващук Ярослав Петрович - патентний повірений України,
представник у справах інтелектуальної власності;

Я займаюся виготовленням дерев'яної ляльки Буратіно. Чи можливо
запатентувати цей виріб, щоб захиститися від підробки?

Захистити свій виріб можна патентом на промисловий зразок (дизайн
виробу). Якщо лялька має варіанти виконання (різну кольорову гаму,
наявність змінних елементом і т.п.), такі варіанти також можна захистити в
межах однієї заявки на патент. Патент на промисловий зразок діє протягом
15 років (основний термін 10 років з продовженням ще на 5 років). Патент
дає виключні права на його використання на території України, в тому числі
право вводити виріб в цивільний оборот і перешкоджати іншим особам
робити це без згоди власника патенту, протягом усього терміну дії патенту
(за умови його підтримки в силі шляхом оплати щорічного мита).

джерело: Інтернет-сайт «ВЯПат»

Які терміни реєстрації в Україні товарного знака?

Відповідає: Ващук Ярослав Петрович - патентний повірений України,
представник у справах інтелектуальної власності;

Скажіть, будь ласка, скільки часу в середньому займає реєстрація в
Україні товарного знака, від подачі заявки до отримання свідоцтва? Чи є
способи скоротити цей термін?

Терміни реєстрації товарних знаків в Україні не обумовлені Законом
про товарні знаки і залежать від завантаженості експертів відділу товарних
знаків Укрпатенту.

На практиці в даний час ці терміни знаходяться в межах 14-18 міс. з
дати подачі заявки.

Існує процедура прискореної реєстрації, передбачена Укрпатентом на
основі договору з оплатою додаткових тарифів. Для цього після закінчення
6-ти місяців з дати подачі заявки подається клопотання до Укрпатенту з
проханням і зазначенням причини провести прискорену експертизу, і за
наявності такої можливості заявнику пропонується укласти договір. У цьому
випадку термін реєстрації прискорюється, тому що рішення Укрпатент
виносить протягом 1 місяця з дати укладення договору і оплати.

Доцільно укладати такий договір відразу ж після закінчення 6-ти
місяців з дати подання заявки до Укрпатенту і отримання пріоритету, тому
що, наприклад, рішення приступити до прискореної реєстрації через рік після
подачі заявки різниці в термінах реєстрації практично не надає.

джерело: Інтернет-сайт «ВЯПат»

Чи можна зареєструвати як товарний знак словесне позначення з
використанням «www»?

Відповідає: Ващук Ярослав Петрович - патентний повірений України,
представник у справах інтелектуальної власності;

ласка,

чи

можна

зареєструвати

позначення (як товарний знак) з використанням www (трьох w) попереду
словосполучення? У планах — розвиток торгової марки з продажу ноутбуків
(мається на увазі словосполучення www.ноутбук.недорого). Саме з
російськими словами після www. Так як написано російськими літерами, то
це не вказує на доменне ім'я. Марка буде мати відношення до Інтернету.

Стаття 6 «Закону про захист прав на знаки для товарів і послуг» не
містять заборони на реєстрацію словесних товарних знаків, які містять не
охороняються елементи, що входять до складу товарного знака, зокрема,
такий елемент, як "www".

Позначення "www" є не охороняється, тому що являє собою
буквосполучення, що не має словесного характеру.

Це означає, що за наявності у товарному знаку охоронюваного
словесного елемента (наприклад, значущого або фантазійного слова),
позначення буде зареєстровано в цілому, за винятком надання охорони
зазначеному буквосполучення.

Про це робиться спеціальний запис у свідоцтві на товарний
знак, так звана запис про Дискламація (виключення з охорони) цього
буквосполучення.

Однак сполучення «www.ноутбук.недорого» неохраноспособно, тому
що прямо вказує на вид товарів і послуг. Для додання охороноздатності
потрібно хоча б одне фантазійне або значиме, але оригінальне слово.

джерело: Інтернет-сайт «ВЯПат»

Купуйте (майже задарма ...) винаходи на базі відкриття

То ли было в застойные времена. Заполнил на идею бланк
рацпредложения, и, хоть мизер, но капнуло. Если идея потянула на
авторское, вознаграждение росло. Где-то потом могло маячить и открытие.
Но часто обнаруживалось бессилие Закона при попытках внедрения «на
стороне» – соседнем предприятии или республике. Зарубежное патентование
было доступно только Патону.

«Всё смешалось в доме Облонских». “Старшее поколение творческих
людей, как выяснилось, не готовое к рыночным условиям, а новое — свои
творческие потуги направляет на получение немедленной прибыли. В стране
на рынке состоялась капитализация отношений, а изобретатели живут в
советском психологическом пространстве” [1]. В настоящее время в Украине

не существует законных процедур государственной регистрации открытий
[2]. Остается только пожелать авторам будущих изменений, чтобы хоть часть
из них увидела при жизни плоды своей инициативы. Может, так кому-нибудь
и повезет, однако не мне. Но открытие мировой новизны (вот несчастье!) не
выбирает возраст того, кто его «раскрутит», внедрит или продаст с выгодой
для себя. Поэтому объявляется поиск бизнесов, которые без риска, отдавая
предпочтение не очень «быстрым, зато верным деньгам», инвестируют
заявки … не на открытие, а на изобретения за рубежом на его базе. По-
видимому, потенциальное число стран – много десятков – не создадут
толчею среди украинских инвесторов, настроившихся на работу денежных
насосов по перекачке лицензий в Украину.
Далее обсуждается как проект (кажется, так это теперь называется)
реализация патентов в иностранных государствах, а заодно и в Украине, для
данного конкретного открытия. Не это ли является пресловутым украинским
прорывом?..

Начальные сведения об открытии изложены на сайте [3] в виде статей,
в которых слово «открытие» заменено на эквивалентное «закон природы».
Он сформулирован так: многомерное измерение всегда точное. Данный
закон природы тоже означает установление явлений, свойств или законов
материального мира, ранее не установленных и доступных проверке; в
области гуманитарных наук – тоже означает установление интеллектуальных
связей между понятиями и/или концепциями, которые воспринимались
ранее несвязанными. Аналогичные новые связи, доступные проверкам,
наблюдаются в медицине, экономике, политике, философии и т.д. Откуда
такая универсальность, кстати, названная кибердатикой? Кибердатика не
нуждается в государственной регистрации – ни в Украине, ни в России, ни
ещё где-нибудь.

Все достижения всех наук связаны с метрологией – наукой про
измерения [4], и базируются на метрологических исходных данных.
Упомянутые изобретения рассматривают многомерные n-параметрические
объекты, 1 < n < ∞, метрология – совокупности одномерных объектов при n
= 1. По сути, метрология за узкой полоской пены прибоя не заметила океан.
При n > 1 значения параметров объектов приобретают новые, невиданные
свойства: измерения теряют погрешности, становятся точными (!), сразу
все значения параметров как угодно сложных объектов. А погрешности
измерений – выдумка метрологии, необходимая только ей только для оценки
качества средств измерений (см. например, погрешности в косвенных
измерениях [5]).

Вскоре ожидается украинский патент на универсальный "Способ
диагностики" – точные измерения значений параметров сложных объектов.
Вероятно, фирмой "Антонов", которой почти даром переуступлен будущий
патент, готовятся заявки в одно – два иноязычных самолетостроительных
государства (фирма думает над патентованием сокращения в сотни раз

реальных измерений без уменьшения объема измерительной информации
при производстве и эксплуатации самолётов и над проблемой их
безопасности). Через патентных поверенных ВЕПОЛЬ подана заявка в
Россию. Заявка, на тех же условиях оплаты, ожидает своего инвестора.
Символическая плата объясняется ожиданиями украинского патента:
всех денег с собой не возьмешь, а этих – более чем достаточно. Будут
также полезны публикации в специализированных научных изданиях, при
необходимости, если успею, с моим соавторством. Как показала практика,
для коммерческих целей статей [3] мало.
Оформляемое изобретениями открытие – новое слово в науке,
технике, медицине и т.д., их ближайшее будущее. Оно является знанием
про всесвіт на основе модели, единой для объектов от микромира до
совокупности галактик и вводит мозг как нетехническое средство измерений.
Как оказалось, когда мы думаем, мы чаще всего что-то как-то измеряем.
Выяснилось, что измеряем точно. Так устроила нас природа или та высшая
цивилизация, которая построила природу Земли. И готовит, по-видимому,
нас себе на смену. Природа точности до конца пока неизвестна и как-то
объяснима многомерностью, тоже туманной.

Постулат n > 1 – очень мощное средство, определяющее главные черты
явлений, свойств или законов материального мира, интеллектуальных связей
между понятиями и/или концепциями. Вот некоторые примеры из [3].

Авиационные катастрофы. На днях мир потрясла катастрофа под
Смоленском – эпизод в якобы бесконечной цепи трагедий. Между тем,
общая причина технических неисправностей – всегда первая версия –
сегодня известна. Дело в том, что вся техника, в том числе – исправность
самолетов – проверяется сегодня худшим способом, в то время, как
известен наилучший способ. Параметры, по одному, контролируются
полями допусков, в результате чего признанное исправным при проверке
изделие может не быть «годен» в эксплуатации сразу (одновремённо) по
двум, трем или большему числу параметров, порознь годных. Контроль
пропускает в эксплуатацию брак по техническим условиям изделия!
Это и есть постоянная, «неустранимая», общая, главная причина всех
катастроф. Лучший способ эксплуатации – безлимитный ресурс [3] –
точная фиксация значений всех параметров при настройке с последующим
поддержанием этого состояния [3] в эксплуатации. Почему же катастрофы
еще не ликвидированы? Ответ простой: привычка, ленивое убеждение в
неизбежности трагедий («так всегда было, разве может что-то измениться?»),
надежда «выигрыша в лотерею» в каком-то другом, не этом рейсе,
летаргический сон понимания. Садясь в самолет, весь мир играет в русскую
рулетку. Но кто-то же должен проснуться! Говорят «мудри поляк по шкоді».
Может поляки возьмут на себя труд понимания? Сразу отпадут гадания на
версиях с помощью черных ящиков.

Вора – за руку, або катюзі по заслузі. Вынув руку из вашего кармана

и удалившись, вор считает дело сделанным: “не пойман – не вор”. Так же
и в технике: кратковременная неисправность, но сегодня, недоказуема уже
завтра. Остались только знания того, как вела себя неисправная техника,
но это эмоции, а их к делу не пришьёшь. Так всегда было. Но c рождением
кибердатики [3] с этим покончено! Любой вчерашний отказ исправной
сегодня техники может быть задокументирован.
Авиакатастрофа в а/п. Северном под Смоленском вызвала массу
версий. По сути их только две. Либо 1. техника (самолет + оборудование
аэропорта) исправно и тогда виновен капитан с экипажем, либо 2. капитан
обучен посадкам по глиссаде и неисправна, пусть кратковременно,
только в минуты посадки, техника. Козе понятно, что объект измерения
в данном случае не только самолет: часть техники работает на земле и
неподконтрольна экипажу.

1. Версия исправного аэродрома превращает капитана польского борта
№ 1 в нерешительного террориста – смертника, не обученного посадкам по
глиссаде, который в последний момент, испугавшись, пытается исправить
положение переводом двигателей на взлёт. Но не успевает. Абсурдность
версии очевидна…

2. Капитан приступил к посадке по глиссаде. Он и экипаж это
делали сотни раз. Вот как говорит об этом асс [6]. «Идем по гипотенузе
вытянутого прямоугольного треугольника. Каждому удалению от торца
(большому катету) соответствует своя высота (малый катет). Удаление
8 км – высота 400; удаление 6 –высота 300. Идем по глиссаде. Удаление
4 – высота 200. Сейчас будет пролет дальнего привода. Точно: звенит
маркер. Все правильно. Идем по глиссаде. Если чуть выше или ниже
глиссады, штурман предупреждает, и я изменяю вертикальную». Для мягкой
посадки выдерживается производная текущей высоты – вертикальная
скорость, «около четырех метров в секунду. Ну, плюс-минус полметра».

Но КГС (курсо-глиссадная система), втайне от экипажа, неисправна
введением авто у маяка. «Директорные системы в самолётах (системы,
определяющие местоположение относительно глиссады и показывающие
его на приборах) чувствительны к отражениям сигналов КГС, возникающим
из-за разных объектов в её области действия, например, домам, ангарам, а
вблизи к радиомаякам самолёты и автомобили могут создавать серьёзные
искажения сигналов. Земля под уклоном, холмы и горы и другие неровности
местности также могут отражать сигнал и вызывать отклонения показаний
приборов. Это ограничивает область надёжной работы КГС» (сведения из
руководств). Луч КГС изменил свое положение в пространстве! Он исходит
из того же маяка, но не параллелен полосе и по нему невозможно посадить
самолет. Безнаказная КГБейная шпана радостно потирает руки: вот как
ловко придумано. Но капитан этого не знает: игре с наперсточниками не
обучают пилотов, ни в одной школе мира. Капитан вслепую, в тумане,
ведет посадку по смещенному лучу как по истинному. Удивлен, почему

скачет вертикальная скорость: только её установишь, как не в норме
горизонтальная. Но анализировать почему – некогда: экипаж напряженно
работает с КГС. У земли видит, что выскочили туда, но не так: под углом к
ВВП. Мгновенное решение – двигатели на взлёт. Но лесовая газонокосилка
наскочила на толстую березу…
На сегодня действия капитана безупречны. При хорошей видимости, да
проанализировав как компьютер, следует быстрее лететь от этого аэродрома
на другой. Посылали в Минск. Если бы и там – тогда возвращаться домой и
разговаривать со шпаной нотами.

А как же с документированием сегодня вчерашних неполадок, что
может кибердатика? Может предложить, и не один вариант, но суд не
состоится: у КГБейной шпаны убийцы всегда в почете. Им ордена и звания.
Какой тут суд?

Первый вариант – эксперимент на Северном. Не садясь, в погоду,
облетать луч КГС при разных автомобилях под маяком. Луч катастрофы и
будет искомой неисправностью. «Благородная» шпана не подпустит к а/п. и
будет всячески мешать.

Второй вариант. Одномерные измерения не видят тесной связи между
метрологией, поверкой, контролем и диагностикой. [3] рассматривает
этот квартет как единое целое. Все значения параметров объекта, в
том числе – аэродрома, несмотря на погрешности измерения, в том
числе – вчерашних записей черного ящика – точные, следовательно,
погрешности известны. Точные значения ряда параметров, например,
высоты, дублируются высотомером самолета и автоматикой КГС. Если они,
попарно, не совпадут, я извинюсь. Однако, черный ящик, хоть и в руках
какой-то межправительственной комиссии, но полякам не подконтролен.
Возможные попарные отклонения будут свидетельствовать только о
цене «благородства».

Наконец, третий вариант, похоже, КГБустойчив. Точные значения
параметров могут быть получены и без контакта с оборудованием а/п. Более
того, только по части параметров самолета можно определить остальные
вычислениями, не измеряя их [3].

Так «чем сердце успокоится?».

Либо победит политика умиротворения – ребята, хоть вы вечные
бандиты и другими никогда не будете, но давайте жить дружно. Не задуши-
и-те нас, пожалуйста, в своих братских объятьях. Скоро юбилей окончания 2-
й мировой. Памятник в Киеве называют иначе – баба ВОВа. 9 мая в Москву,
вероятно, приедет и польская делегация. Великое дело политика, не всем
дано понять.

Либо мир осудит убийц и победят эмоции вроде Новодворской.
Она предположила, что через 65 лет Катынь-2 повторится. Конечно, грех

большой, но идея богатая – для Путлеров всех времен и народов. Поэтому
остерегайтесь, наши лидеры, летать в гости к небезупречным хозяевам –
не более одного в самолет. До тех пор, пока самолеты не дооборудуют для
эксплуатации по безлимитному ресурсу на основе точных измерений [3].
После чего можно – куда угодно.
Медицинская диагностика. С точки зрения кибердатики нет
принципиальной разницы между устройством машины и человека.
Разница только в конкретном смысле параметров. Ну, еще в том, что
человека сложнее ремонтировать. В этом случае ремонт называется
лечением. Лечат нас «в среднем», по схеме согласно предварительного
диагноза, который из-за ошибок осмотра и анализов не всегда совпадает с
окончательным. В отличие от техники, лечат без технических условий, т.е.
не прогнозируя результат, как выйдет. Разве «хотели как лучше, а вышло
как всегда» сказано о медицине? Точные измерения позволяют исключить
понятие «окончательный диагноз» и значительно сократить число анализов
при лечении: единств параметров, по-видимому, меньше, чем совокупностей
заболеваний.

Взрывы снарядов времен 2-й мировой. При конструировании деталей
механика рассматривает так называемые запасы прочности – почти
произвольный коэффициент для оценки наработки изделия. Оценки неточны:
лучшая деталь от худшей отличается раз в 30. Из-за этого ответственные
узлы, например, авиадвигатели, эксплуатируют по назначенному ресурсу,
т.е. снимают с самолетов при минимальной наработке. Как ожидается, при
точном учете разрушения атомов разброс оценок уменьшается до 1,5%
[7]. При проектировании снарядов этого, конечно, известно не было. Их
наработка задавалась как-то иначе. Иногда – ошибочно малая. Сейчас
взрываются склады – в Украине, России, Болгарии – с наработкой 70 – 80
лет. В остальных складах старого хлама ждём, что произойдет раньше,
утилизация или взрыв.

Заявка на «спосіб діагностики» несколько раз изменялась по
инициативе автора, поэтому сегодня имеет различные приоритеты семи
зависимых пунктов формулы изобретения. Вероятно, после февраля 2011
заявки на основе украинской – невозможны, поэтому статьи и понимание
лучше после заявок на базе открытия. Можно также отметить недоработки
Правил составления заявок, обнаруженные в переписке с Укрпатентом.
Заявке на базе открытия «тесно» в этих Правилах. Не выбрасывать же из
неё «не технику», оставляя только технически реализуемые положения,
потому что составители Правил не предвидели открытие…

В странах нового капитализма не склонны реализовывать новые
изобретения, перечеркивающие привычные методы. Так, например,
Держстандарт
упорно
отказывается
сообщить
международным
метрологическим организациям о смерти метрологии. Заявки за рубеж
ускорят внедрение украинского и российского патентов: рутину победит

конкуренция. Кроме того, даже в прижимистые советские времена понимали,
что даром только мыши заводятся: за содействие внедрению изобретения
государство платило 30% от авторского вознаграждения. Очевидно, в
случаях внедрения изобретений на базе открытия, по крайней мере – в
Украине, следует подумать о поощрении сотрудников фирм, заменяющих
старые методы новыми. Во многих областях применения, к примеру – в
метрологии, поощрение будет выглядеть ещё и как трудоустройство на
другую работу. Так что при внедрении изобретений всегда будет о чём
подумать. Но это – цена прогресса.
Ныне частица нашей страны в мировом объеме торговли наукоемкой
продукцией представляет каких-то 0,1 процента [1]. Во сколько раз она
возрастет завтра?

Источники информации.

1. Ярослав Ващук. Современное состояние правовой охраны
промышленной собственности в Украине. 2010-01-01. Выступление на
международной научно- практической конференции в 2009 году в г.
Хмельницком.

2. Чаленко А. Ю. Государственно регулирование авторского права на
научные открытия в Украине. 2010-04-06. Интернет-сайт «ВЯПат».

4. ДСТУ 2681-94. Метрологія. Терміни та визначення. Чинний з
01.01.1995.

5. Тейлор Дж. Введение в теорию ошибок. – М.: Мир, 1985. – 272 c.

6. Ершов В.В. Практика полетов на самолете Ту-154. http://lib.ru/
MEMUARY/ERSHOW_W/praktika_tu-154.txt

7. Крохин Я.А. Фактометрия. Техногенные катастрофы между
прошлым и будущим. – Киев: Логос, 2004. – 92 с.

Як можна оформляти договір комерційної концесії?

Відповідає: Ващук Ярослав Петрович - патентний повірений України,
представник у справах інтелектуальної власності;

Мене цікавить, як можна оформляти договір комерційної концесії
(франчайзингу, франшизи)?

Необхідний пункт про те, що Правовласник надає право не тільки на

використання товарного знаку Користувачеві, але і право на своє фірмове
найменування і (або) комерційне позначення, а інакше не зареєструють?
Який юридичний сенс у передачі права на фірмове найменування, товарний
знак? Що це все означає? Користувач повинен міняти юридичну особу?

За договором комерційної концесії (франшизи) згідно з п.1 ст.1115
ЦКУ надається право (прошу зауважити - надається, а не передається)
на використання в підприємницькій діяльності користувача комплекс
виключних прав, що належать правовласнику, в тому числі право на фірмове
найменування і/або комерційне позначення.

Це означає, що користувач франшизи, наприклад, від ТОВ "Вега", може
використовувати у своїй діяльності (на вивісках, в рекламі, на продукції
і т.д.) як торгову марку (товарний знак) "Натурпродукт" (свід. № 27836),
так і саме фірмове найменування франчайзера - "Вега". У даному випадку
товарний знак і фірмове найменування франчайзера розрізняються.

А, наприклад, за договором франшизи від корпорації "МакДональдз
Інтернешенл Проперті Компані, Лтд." може надаватися право як на
використання товарного знака цієї фірми або декількох знаків (а в Україні
на 5.06.2010 зареєстровано 74 товарні знаки, що належать цій фірмі,
в тому числі зображувальні і комбіновані, причому по відношенню
до різних видів діяльності, №№ 4959 від 21.12.1977, ..., 123397 від
15.01.2009), так і на використання однойменного фірмового найменування -
"Корпорація «МакДональдз»".

Таке використання дає можливість споживачеві зайвий раз переконатися
в тому, що користувач знака (знаків) отримав законне право на
їх використання від правовласника, а не намагається вдатися до
недобросовісної конкуренції, використовуючи подібні знаки. При цьому
власником знаків і фірмового найменування, як і раніше, залишається
франчайзер.

джерело: Інтернет-сайт «ВЯПат»
Який порядок реєстрації договорів комерційної концесії?

Відповідає: Ващук Ярослав Петрович - патентний повірений України,
представник у справах інтелектуальної власності;

Наша фірма ТОВ "ХХХ" збирається зайнятися франчайзингом, де ми
будемо франчайзером. Ми маємо свою мережу магазинів роздрібної та

оптової торгівлі, де у нас вироблений свій стиль, методи і технології ведення
бізнесу. Є клієнти, які хочуть працювати за нашими стандартами, тобто по
франчайзингу.
Що необхідно для ведення цього виду бізнесу та реєстрації франчайзингу?
Як його захистити, щоб ніхто не зміг користуватися нашим стилем, методом і
технологіями ведення бізнесу?

Найменування наших магазинів ми хотіли зареєструвати як наш товарний
знак (бренд), але в реєстрації нам з причин схожості з географічною назвою
відмовили. Що можна зробити в цьому випадку?

1. Ведення бізнесу на основі договору комерційної концесії (закордонна
назва — франчайзингу) передбачає обов'язкову реєстрацію договору між
сторонами.

Відповідно до пункту 2 статті 1118 Цивільного кодексу України (далі —
ЦКУ) та пунктом 2 статті 367 Господарського кодексу України договір
комерційної концесії підлягає державній реєстрації органом, який здійснив
реєстрацію суб'єкта господарювання, що виступає за договором, як
правоволоділець.

2. Якщо за цим договором передаються права на товарні знаки (торговельні
марки) та / або патенти, то такі договори підлягають обов'язковій
реєстрації в Державному департаменті інтелектуальної власності (далі
– Держдепартамент). Договір Ви можете скласти самі або ми можемо
підготувати текст і потім будете узгоджувати між сторонами договору.

Відповідно до статті 1114 ЦКУ, законів України про охорону прав на
об'єкти інтелектуальної власності та Положення про Держдепартамент,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000
р.. № 997, Держдепартамент є органом, що здійснює державну реєстрацію
договорів щодо розпоряджання майнових прав інтелектуальної власності,
зокрема ліцензійних договорів про надання дозволу на використання об'єктів
права інтелектуальної власності, що охороняються на території України.
При цьому законодавством України не передбачено, що Держдепартамент
є органом, який здійснює державну реєстрацію суб'єктів підприємницької
діяльності та договорів комерційної концесії.

Також зазначаємо, що на відміну від договорів комерційної концесії,
ліцензійні договори про надання дозволу на використання об'єктів права
інтелектуальної власності не підлягають обов'язковій державній реєстрації,
а також їх державна реєстрація здійснюється на вимогу ліцензіара або
ліцензіата у порядку, встановленому законом. Відсутність державної

реєстрації ліцензійного договору не впливає на чинність прав, наданих за
ліцензією або іншім договором, та інших прав на відповідній об'єкт права
інтелектуальної власності, зокрема на право ліцензіата на звернення до суду
за захист свого права (стаття 1114 ЦКУ).
При цьому звертаємо Вашу увагу на ті, що державна реєстрація ліцензійного
договору про надання дозволу на використання об'єкта права інтелектуальної
власності не буде вважати реєстрацією договору комерційної концесії.

3. Термін реєстрації такого договору в Держдепартамент зазвичай 2-3
місяців. Держмито і наші послуги зі складання договору залежно від його
обсягу, складності і вимог сторін, а також супроводження експертизи —
1500-3000 грн. за один знак.

4. Для захисту стилю, методів і технології ведення бізнесу можна
використовувати режим захисту авторським правом і / або товарним знаком.
У першому випадку реєструється на ім'я автора / авторів (а потім ці права
переуступають на фірму) один з відповідних об'єктів (бізнес-план і програма
діяльності фірми, проект ведення бізнесу тощо).

У другому випадку реєструється торгова марка (якщо франчайзер ще не має
торгової марки, під якою буде на основі договору виступати франчайзі).

5. Реєстрація торгової марки (товарного знаку) може зайняти до 1,5 року
і коштувати від 4000 грн., в залежності від виду знака (слово, малюнок,
комбінація слова і малюнка), кількості класів товарів і послуг, які будуть
маркуватися даними товарним знаком, а також терміновості реєстрації (за 8
або 2 міс.).

6. Укрпатент може відмовити через схожість знаку з географічним
найменуванням, тому потрібно подивитися шляхи обходу цієї перешкоди,
якщо ще не вичерпані можливості для апеляції.

7. Оскільки реєстрація нового знаку займе до 1,5 року, доцільно придбати
готовий знак і відразу вводити його в господарський оборот.

На нашому сайті під банером "товарні знаки на продаж" наведено кілька
десятків товарних знаків, з яких Ви можете вибрати будь-який для
потрібного класу.

8. Можлива також розробка і реєстрація нового знаку, однак варто врахувати,
що до його реєстрації договір франшизи не буде реєструватися, а можлива
тільки безпатентна франшиза (тобто без передачі прав на товарний знак).

Розробка словесного знака може коштувати 800-1500 грн., робота художника
(дизайнера) може коштувати 300-500 дол.

джерело: Інтернет-сайт «ВЯПат»



Расширенный поиск РАСШИРЕННЫЙ ПОИСК

Переводы ПЕРЕВОДЫ

Подборки ПОДБОРКИ

Фонд книг ЦГНТБ ГМК Украины КНИГИ

Фонд аналитических описаний ЦГНТБ ГМК Украины АНАЛИТИЧЕСКИЕ ОПИСАНИЯ

Фонд стандартов ЦГНТБ ГМК Украины СТАНДАРТЫ

Фонд патентов ЦГНТБ ГМК Украины ПАТЕНТЫ



Реклама

ГЛАВНАЯ    О БИБЛИОТЕКЕ    ПАРТНЕРЫ    ССЫЛКИ    КОНТАКТЫ   
Copyrights © ЦГНТБ ГМК Украины 2000-2017
Design and programming by Lemaryn