ЦГНТБ ГМК
ГЛАВНАЯ
О БИБЛИОТЕКЕ
ПАРТНЕРЫ
ССЫЛКИ
КОНТАКТЫ
в нашем каталоге
260740
записей


Задать вопрос

Реклама

Авторские книги Стасовский Ю.Н. Хотим предложить Вам на нашем сайте книгу Стасовский Ю.Н. "Проектирование современных производств обработки металлов давлением: Учебник."
Купить здесь.


Мироненко М.А. "Менеджмент ощадливого виробництва"
Купить здесь.



Научно-технический и производственный журнал «Металлургическая и горнорудная промышленность» Единственное в Украине специализированное издание, освящающее все проблемы ГМК. Журнал имеет государственную и зарубежную сферу распространения. Главная задача журнала – рекламная поддержка передовых технологий, публикация информации о новейших научно-технических достижениях.


Интернет магазин бытовой техники и электроники. Доставка по Украине

Интернет магазин бытовой техники и электроники Mega-Mart

Профсоюз металлургов и горняков Украины

Металлургический государственный музей Украины
Инновационный центр СЛАЛЕН. Помощь изобретателям.






 
 
Указатель РАЗДЕЛЫ  //  Устойчивое развитие  //  База данных “Устойчивое развитие”  //  ЗАКОНОДАВЧА БАЗА  //  Про схвалення Концепції Державної програми покращення екологічного стану населених пунктів розташованих поряд з підприємствами гірничо-металургійного комплексу до 2020 року





Про схвалення Концепції Державної програми покращення екологічного стану населених пунктів розташованих поряд з підприємствами гірничо-металургійного комплексу до 2020 року

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

 

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

 

від ______  ______________ 2009 р.     №

 

Київ

 

 

Про схвалення Концепції Державної програми покращення екологічного стану населених пунктів розташованих поряд з підприємствами гірничо-металургійного комплексу до 2020 року

 

 

 

1.                  Схвалити Концепцію Державної програми покращення екологічного стану населених пунктів розташованих поряд з підприємствами гірничо-металургійного комплексу до 2020 року, що додається.

 

2.                  Визначити Міністерство промислової політики державним замовником Програми.

 

3.   Міністерству промислової політики у шестимісячний термін спільно із заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та надати на затвердження Кабінету Міністрів України проект Державної програми покращення екологічного стану населених пунктів розташованих поряд з підприємствами гірничо-металургійного комплексу до 2020 року.

 

 

Прем’єр-міністр України                               Ю.Тимошенко

 

 

 

Проект

 

 

 

СХВАЛЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

             від                           р. №

 

 

 

 

КОНЦЕПЦІЯ

Державної програми покращення екологічного стану

населених пунктів розташованих поряд

з підприємствами гірничо-металургійного комплексу до 2020 року

 

Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма

 

Розвиток гірничо-металургійного комплексу (далі – ГМК) збільшує негативний вплив на навколишнє середовище і здоров'я людей. Інтенсивність використання природних ресурсів, утворення викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище на одиницю продукції поки що скорочується з меншою швидкістю, ніж зростають обсяги виробництва. Розрив між прогресуючим забрудненням довкілля і заходами, спрямованими на зменшення викидів та скидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище, запобігання утворення відходів, знешкодження та їх утилізація з дотриманням сучасних вимог щодо охорони довкілля, попередження та ліквідації наслідків підтоплення територій і зсувів ґрунту, загрожує не тільки поглибленням екологічної кризи, а й загостренням соціально-економічної ситуації в регіонах розташування зазначених підприємств та значним фінансово-економічним збиткам на подолання негативних екологічних наслідків. Найбільш несприятлива екологічна ситуація складається в таких регіонах України, де металургійна галузь є домінуючою, а саме: Донецька, Дніпропетровська, Запорізька та Луганська області.

Зростання економічної активності на фоні експлуатації старого енергоємного обладнання за умови низького поновлювання фондів природоохоронного призначення, низького відсотку оснащення очисними спорудами та постійного порушення підприємствами технологічного режиму експлуатації установок з очистки пилогазоповітряної суміші та очистки стічних вод, призводить до погіршення екологічного стану.

Важливою умовою поліпшення екологічного стану прилеглих територій і функціонування підприємств є впровадження принципів збалансованого сталого розвитку та більш чистого виробництва, що передбачає економічно, соціально і екологічно збалансований розвиток певних територій і розташованих на них населених пунктів, спрямований на узгоджене формування та функціонування їхньої економічної, соціальної і екологічної складових на основі раціонального використання всіх видів ресурсів (природних, трудових, виробничих, науково-технічних, інформаційних тощо) та здоров’я населення. Основою цього є досягнення балансу інтересів усіх суб’єктів суспільних відносин щодо природокористування, збереження навколишнього природного середовища,  соціально-економічного розвитку, а також технічного і технологічного переоснащення інфраструктури всіх підприємств, незалежно від форми власності, для забезпечення їх екологічно безпечного функціонування.

Це зумовлює необхідність узгодження національної політики у сфері реструктуризації, модернізації, розвитку індустріально-промислового сектору та у сфері надання послуг, розвитку регіонів з законодавством у сфері питань охорони довкілля та використання природних ресурсів, формування та запровадження  механізмів розв'язання цих проблем на ринкових засадах економіки.

 

Аналіз причин виникнення проблеми

та обґрунтування необхідності її розв’язання

 

Стратегічні інтереси держави полягають у забезпеченні стабільного соціально-економічного розвитку, який базується на раціональному використанні, охороні та відновленні природного ресурсного потенціалу і збереженні здорового стану довкілля. Сучасну екологічну ситуацію в промисловості України, особливо у промислових районах і центрах, для яких характерна надмірна концентрація підприємств важкої індустрії можна охарактеризувати як складну. Вона формувалася протягом тривалого періоду і через нехтування об’єктивними законами розвитку та відтворення природно-ресурсного комплексу відбулися структурні деформації народного господарства, за яких перевага надавалася розвитку в Україні сировинно-видобувних, найбільш екологічно-небезпечних галузей важкої індустрії.

Головною проблемою, що має системне значення для розвитку гірничо- металургійного комплексу України, є високий ступінь зношення основних фондів і відставання технічного рівня металургійної галузі від кращих світових досягнень. На цей час наднормативно експлуатується 54% коксових батарей, 89% доменних печей, 87% мартенівських печей, 26% конвертерів, майже 90% прокатних станів, що призводить до надмірно високої енергоємності продукції, збільшенню утворення відходів виробництва, та надмірного забруднення навколишнього природного середовища у місцях розташування підприємств. В регіонах, де зосереджено значна кількість металургійних виробництв, граничні рівні забруднення довкілля перевищують норми якості у декілька, та навіть десятки, разів. За різними показниками, підприємствами ГМК щорічно утворюється більше 120 млн. тонн відходів, при цьому доля гірничорудних підприємств складає біля 70%, металургійних - 25%, коксохімічних - 3%, феросплавних - 1,5%, трубних та вогнетривких – менше 1%, токсичних відходів (І - ІІІ класу небезпеки) - 3 тис. тонн. Суттєво впливають на навколишнє природне середовище гірничодобувні підприємства, агломераційні фабрики (викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря), відходи видобутку та збагачення (шлами, забруднення навколишнього середовища і тиск на земну поверхню), масові вибухи в кар’єрах (викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та сейсмічне навантаження), шахтні води (забруднення водних об’єктів).

Річні обсяги складування розкривних порід гірничодобувних підприємств становлять 70 млн. м3, у тому числі відходів збагачення та пустих порід становлять майже 52 млн. тонн, порушено більше 33 тис. га земель, з яких тільки біля 100 га на рік рекультивується. За результатами господарської дiяльностi гiрничорудних пiдприємств, у вiдвалах заскладовано бiльше 2,2 млрд.куб. метрiв пустих порiд, в хвостосховищах накопичено 2,6 млрд. тонн вiдходiв збагачування. В металургійному комплексі накопичено біля 250 млн. тонн шлаків, 30 млн. тонн шламів, які є цінними вторинними матеріальними ресурсами.

Головним негативним чинником для здоров’я людини, за ступенем небезпечності, становить забруднення атмосферного повітря. Тільки 15,3 відсотка жителів міст проживають в умовах малого забруднення повітря, 52,8 відсотків - помірного, 24,3 відсотка - сильного і 7,6 відсотків - украй сильного забруднення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря підприємствами гірничо-металургійного комплексу у 2008 році склали понад 1,5 млн. тонн, або майже 32% від загальних у державі викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря, що негативно впливає на стан навколишнього природного середовища, тому ця проблема потребує вирішення.

Майже всі річкові басейни України забруднені або дуже забруднені. Якісний стан підземних вод внаслідок господарської діяльності також постійно погіршується. Найбільш незадовільний якісний стан поверхневих та підземних вод у Донецькому та Криворізькому регіонах. Тільки підприємствами ГМК у поверхневі водні об’єкти щорічно скидається більше 1400 млн. м3 вод, що складає 17% загальних обсягів скидів по Україні, в тому числі: без очистки - 900 м3 млн. (63,2%), недостатньо очищених - 484 млн. м3 (19,6%).

Однiєю з невирiшених екологiчних проблем Кривбасу є утилiзацiя високо-мiнералiзованих шахтних вод, якi впливають на розвиток процесiв осолонування поверхневих грунтових вод та води в р. Iнгулець та Саксагань. Основними їх забруднювачами є підприємства житлово-комунального господарства та гірничо-металургійного комплексу. Обсяг скидів забруднених зворотних вод у ці річки складає 94% від загального обсягу скидів м. Кривого Рогу.

Негативний вплив на середовище вимагає від підприємств ГМК вкладати кошти на вирішення екологічних проблем та сплачувати платежі за забруднення навколишнього природного середовища. Загальні витрати підприємств, що пов’язані з екологією за 2008 рік склали орієнтовно 1759,5 млн. грн. в тому числі:

- капітальні інвестиції  підприємств на охорону навколишнього природного середовища  склали більше 549,1 млн. грн., поточні витрати – 1021,0 млн. грн., інші витрати – 150,2 млн. грн.;

- платежі за забруднення навколишнього природного середовища підприємствами ГМК за 2008 рік склали більше 530 млн. грн.

З урахуванням наведених чинників і на виконання вимог чинного природоохоронного законодавства, значна частина гірничо-металургійних підприємств стала перед необхідністю – проводити реконструкцію та модернізацію діючих виробництв, які вимагають значних капіталовкладень та інвестиційних ресурсів. Абсолютна більшість підприємств неспроможна самостійно вирішити питання фінансового забезпечення реалізації таких проектів, залучення зовнішніх інвестицій (коштів інвесторів, кредитів банків, емісійних коштів тощо). Зниження рентабельності роботи підприємств в умовах фінансово-економічної кризи, одночасним підвищення цін на енергоресурси та транспортування продукції, навіть за умови стабільності реального грошового забезпечення амортизаційних коштів, знижує власні інвестиційні можливості підприємств для швидкої акумуляції інвестиційних коштів, які можуть бути направлені на реалізацію проектів модернізації і реконструкції підприємств, уповільнює переорієнтацію виробничого потенціалу на новітні екологічно чисті технології, нові природозахисні методи управління виробництвом.

Спроба вирішення проблеми щодо поліпшення екологічного стану в регіонах розташування підприємств ГМК в межах виконання міждержавних, держаних та місцевих програм не призвели до відчутного поліпшення ситуації. Основними причинами цього є відсутність належного фінансового забезпечення, недостатня робота щодо залучення інвестицій, недосконала законодавча та нормативно-методична база, не належний контроль щодо їх виконання, відсутність системи тиражування найбільш ефективних проектів, а також, те, що практично всі програмні документи спрямовані на ліквідацію наслідків небезпечних факторів, а не на їх запобігання. Враховуючи неможливість розв’язання проблеми щодо поліпшення екологічного стану зазначених регіонів засобами регіонального та галузевого управління, ця проблема потребує цільового регулювання та програмного забезпечення, тобто концентрації фінансових ресурсів, зусиль органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, науки, виробництва, громадськості для досягнення відповідних результатів. Реалізація програмно-цільового підходу, враховуючи масштабність завдань і одночасно обмеженість фінансових ресурсів з боку держави та окремих підприємств, зумовлює встановлення відповідних пріоритетів та послідовності здійснення заходів. Аналіз показує, що з урахуванням усіх макроекономічних та мікроекономічних чинників для проведення модернізації або реконструкції основної частини гірничо-металургійної галузі, яка суттево впливає на стан навколишнього природного середовища, соціально-економічну ситуаціу та здоров’я проживаючого населення необхідно не менше 9 – 10 років, при умові стабільного фінансового забезпечення.

Таким чином, з урахуванням масштабності проблеми, комплексне розв'язання зазначених проблем можливе шляхом коригування, аналізу і перегляду заходів прийнятих державних та регіональних програм, визначення завдань, які направлені на поліпшення стану та відтворення навколишнього природного середовища, питного водопостачання, зменшення забруднення атмосферного повітря, утворення відходів та їх повне знищення або використання у суміжних галузях промисловості. Усі ці питання зумовлюють необхідність підготовки, прийняття і виконання Державної програми покращення екологічного стану населених пунктів розташованих поряд з підприємствами гірничо-металургійного комплексу на період до 2020 року.

 

Мета Програми

 

Концепція Державної програми покращення екологічного стану населених пунктів розташованих поряд з підприємствами гірничо-металургійного комплексу (далі – Концепція), згідно визначеного Кабінетом Міністрів України таких (зон) міст, розроблена з метою поліпшення стану довкілля, збереження природних ресурсів, підвищення конкурентоспроможності продукції, сприяння реалізації в Україні стратегії сталого розвитку та визначає завдання, механізми формування державної політики екологізації ГМК України та реалізації одного з найважливіших її напрямків - впровадження та розвитку більш чистих виробництв і технологій. Впровадження Концепції є реальним втіленням державою своїх конституційних зобов’язань перед громадянами, а саме статті 16 Конституції України: «Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов’язками держави».

Головною метою Програми є зниження підприємствами ГМК техногенно-екологічного тиску на природне середовище за рахунок реалізації заходів з мінімізації та запобігання викидам і скидам забруднюючих речовин у навколишнє середовище, зменшення утворення відходів та збільшення обсягів залучення відходів у господарський обіг, зменшення обсягів робіт на здійсне