Прапор є частиною знаково-символічної системи культури держави та організації і має значне символічне значення, зокрема для органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. До прапора, як до символу держави або організації, ставляться з повагою, з ним вшановують живих або віддають шану мертвим.
Державний прапор є символом держави. Будь-яку неповагу, яку виявляють до державного прапора іноземної держави, розглядається як свідома образлива дія, спрямована на адресу цієї країни.
Моя бабуся дуже сердиться, коли український прапор називають “жовто-блакитним”. “Ну як так можна, настільки зневажати власні символи?” – каже вона.
“В червні 1941 року ми вже знали, що німці нападуть на Радянський Союз, і тому готувалися до відновлення української незалежності”, каже моя бабуся. Їй було 13 років, коли в їхньому домі в селі Заслав’я (тепер – передмістя Сянока на Лемківщині, що зараз є територією Польщі) ночами підпільно шили сотні синьо-жовтих прапорів.
Моя бабуся зараз дуже сердиться, коли бачить вицвілі блідо-голубі чи брудно-жовті відтінки на різнокаліберних прапорах, котрих вивішують на будинках у свята чи траур. Прапори, пошиті нею в 1941-му, мали строго відібрані відтінки і розміри, відтак, були абсолютно ідентичними.
Саме ці прапори було вивішено в українських містечках в перші ж дні після того, як радянські війська відійшли на Схід. І саме ці прапори було знято нацистами з ратуш і сільських рад уже на початку липня 1941-го після того, як їм не вдалося вмовити Ярослава Стецька відмінити відновлену 30 червня українську державність. Бандерівська ОУН пробула в союзниках Гітлера рівно на 3 тижні довше за сталінський СРСР: Стецька, весь його уряд і Бандеру до 9 липня було арештовано нацистами.
Радянська влада добре засвоїла символьний урок: купити тканину у відповідних синьо-жовтих кольорах було неможливо. Тому Віктор Кукса і Георгій Москаленко, котрі 1 травня 1966 року вивісили український прапор на приміщенні Київського інституту народного господарства (“нархозі”), пошили його з двох жіночих шарфів. Були й інші спроби – наприклад, в Чорткові на Тернопільщині в січні 1973-го: за свої спроби прапороносці поплатилися тюремними ув’язненнями, проблемами з пропискою і роботою та постійним наглядом КГБ аж до падіння Союзу.
В кінці 80-х-на початку 90-х наша сім’я брала активну участь у боротьбі за незалежність – батько організовував мітинги і відновлював стрілецькі могили на горі Маківці, тітка малювала на полотнах транспаранти, дідусь Іван робив тисячі саморобних синьо-жовтих значків, котрі роздавав усім.
|
|
Пам’ятаю львівську маніфестацію 17 вересня 1989 року, коли люди чи не вперше пройшлися маршем через місто під синьо-жовтими прапорами. “Запам’ятай це, бо можеш більше цього не побачити”, казала мені моя мама. На цій маніфестації ОМОН сильно побив нашого дідуся. Комуністична влада ставилася до нашого прапора так само, як і нацисти – ламала древко, кидала під ноги, топтала, арештовувала прапороносців.
24 липня 1990 року синьо-жовтий стяг було піднято біля Київської міської ради – з того часу цей день і називають днем українського прапора. Тоді він був знаменом свободи (з ним протестували навіть в тюрмах!) – а вже з 1992-го став атрибутом держави, котра зараз здебільшого сприймається як безлика тупа бюрократична машина.
З того часу ми, здається, і призабули вже, що під ним гинули вояки УНР і УПА з гаслом “Свобода народам – свобода людині!”. Але синьо-жовтий і надалі є небезпечним своєю свободою, і за те його неодноразово шматували вже в нові часи – чи 1 березня 2001 року, чобітьми ОМОНівців при демонтажі наметового містечка “України без Кучми” на Хрещатику, чи 26 червня 2006 року, руками морпєхів російського Чорноморського флоту на пікетуваннях захоплених ЧФ маяків Студентським Братством.
Саме синьо-жовтий прапор – свідчення того, що незалежність не була нам подарована. Він – символ нашої держави від Донецька до Ужгорода, від Харкова до Севастополя.
Задумайтеся – а чим для вас є наш прапор?
|
|
|
|
Остап Кривдик, політолог, активіст
. “Під прапором сонця і неба”
23 серпня 2004 року Президент України підписав Указ № 987/2004 “Про День Державного Прапора України”. Цим Указом “на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України” встановлено в Україні нове свято – День Державного Прапора України, який щорічно відзначається 23 серпня. Відповідно до цього Указу Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації повинні забезпечити здійснення комплексу заходів щодо святкування Дня Державного Прапора України.
- Україна. Президент (1999 – 2004; Л. Кучма) Про День Державного Прапора України : Указ від 23.08.2004 № 987/2004 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 35. – С. 42
|
Братко-Кутинський О. Нащадки Святої трійці : ґенеза української державної символіки |
|
|
|
Вівчарик М.М. Українська національно-державна символіка: зародження, становлення і утвердження. |
|
Литвин В. Ілюстрована історія України |
|
- Козуля О.Я. Національна символіка України / О.Я. Козуля. – К., 1992. – 24 с.
- День национального знамени в столице отметили мемориальной доской : [24 июля 1990 г. был поднят сине-желтый флаг Украины возле здания Киевсовета на Крещатике]. // Правда Украины. – 2001. – № 89-90. – С.4.
- Книш І. Під прапором сонця й неба : [історія прапору] / І. Книш // Визвольний шлях. – 1966. – Кн. 9. – С. 996-1004.
- Філіпчук Н. Ініціатором підняття синьо-жовтого прапора був народ / Н. Філіпчук // Голос України. – 2007. – 24 лип. – С. 1,3.
- Мулевич О. Державний прапор України / О. Мулевич // Дзеркало тижня. – 2006. – 2 груд. – С. 6.
- Національна символіка. // Україна : повна енциклопедія. – Х.: Фоліо, 2007. – С. 82.
Інтернет ресурси
http://www.moemisto.com.ua/6668
http://rpl.net.ua/2008/01/28/ukranskijj_prapor_svjatku_den_narodzhennja.html
http://ternopil.at.ua/news/2007-08-23-21
http://ridnaukraina.com/view.aspx?id=130&lang=1
http://www.golos.com.ua/article/1211204448.html
http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=32027&cat_id=31295
http://ukrainians.od.ua/ua_symv.php