УДК 62

   ЩЕРБА І. Д. Можливі інтелектуальні матеріяли на основі сполук з валентно-нестійкими рідкісноземельними елементами / І. Д. ЩЕРБА, Г. НОГА, Л. В. БЕКЕНЬОВ //Металофізика та новітні технології. Т.46 №1.-Київ: Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, РВВ–Редакція «МНТ».,2024.-c.1-13; Бібліогр.:19 назв.Інтелектуальні матеріяли займають особливе місце серед величезної кількости відомих матеріялів і тих, що постійно створюються. Незважаючи на значну кількість публікацій, досі не було зроблено жодної спроби класифікувати сполуки з валентно нестабільним рідкісноземельним елементом (Р.Е.) як розумні матеріяли. У цій оглядовій статті ми показуємо, що валентність Р.Е. у деяких сполуках може змінюватися зовнішніми та внутрішніми чинниками, такими як температура, тиск, зміни в заповненні dй f-рівнів, зміни в координаційних поліедрах. Змінення валентности Р.Е. може істотно міняти електричні й магнетні властивості сполук
Техніка в цілому
62(06)

УДК 62

   Міцек О. І. Ефекти «орбітального скла». 4. Термострикція. Механічні властивості. Домени (стінки) Ґалуа. Сонари / О. І. Міцек, В. М. Пушкар //Металофізика та новітні технології. Т.46 №1.-Київ: Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, РВВ–Редакція «МНТ».,2024.-c.15-22; Бібліогр.:6 назв.Сеґреґація орбітальних моментів Lr утворює «орбітальне скло» (OG). Ковалентні взаємодії Гk елементів групи Ґалуа (GG-j) Ljr (j = x, y, z = 1, 2, 3) виражаються через елементарні збудження Eq всередині j-домени (GG-j). Зв’язок Eq з фононами перенормовує частоту звуку wk (додається функціонал ^wk(Eq)). Межа W між доменами (j = y, z) завтовшки &W = (Г/K)1/2 і з енергією EW = (ГK)1/2 визначається константою K анізотропії j-домени OG. Маса межі (mW & EW) і її стабілізація PW задають спектер коливань EW(Wij). Його можна використовувати як неферомагнетні сонари.
Техніка в цілому
62(06)

УДК 62

    Вплив технологічних параметрів осадження на фізикомеханічні властивості вакуумно-дугових багатошарових нітридних покриттів на основі хрому та ніобію / І. В. СЕРДЮК, С. І. ПЕТРУШЕНКО, В. О. СТОЛБОВИЙ, М. ФІЯЛКОВСЬКИЙ //Металофізика та новітні технології. Т.46 №1.-Київ: Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, РВВ–Редакція «МНТ».,2024.-c.23-45; Бібліогр.:34 назв.Establishing the regularities of the structure and phase formation of vacuumarc multilayer nitride coatings at different technological parameters is important for the predicted obtaining of the required properties of multilayer systems. To analyse the influence on the physical and mechanical properties, the following technological parameters of deposition vacuum-arc multilayer nitride coatings are chosen: pressure of the reaction gas in the vacuum chamber (0.08–0.27 Pa), constant negative voltage on the substrate (70–200 V), layer thickness (17–150 nm) and number of layers (68, 270, 1080). Chromium and niobium nitrides, which are promising materials in many fields of application, are chosen as components of vacuum-arc coatings. The research show that vacuum-arc multilayer nitride coatings СrN/NbN obtained under different technological conditions have high planarity of layers and practically no drop phase in the volume of the coating.
Техніка в цілому
62(06)

УДК 62

    Вплив температури аустенітизації з врахуванням розміру зерна на рівень реґламентованих механічних властивостей конструкційних леґованих криць / В. Ю. ОЛЬШАНЕЦЬКИЙ, І. М. КУНИЦЬКА, Ю. І. КОНОНЕНКО, А. А. СКРЕБЦОВ //Металофізика та новітні технології. Т.46 №1.-Київ: Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, РВВ–Редакція «МНТ».,2024.-c.47-60; Бібліогр.:22 назв.Для конструкційної термополіпшуваної криці 40ХН2МА-Ш показано, що реґламентовані механічні властивості матеріялу досягаються за температури аустенітизації у 850°С в процесі нагріву під гартування за рахунок формування мікроструктури з величиною вихідного аустенітного зерна номер 8–9. Встановлено, що зерно з номером 5 одержується через нагрівання вище стандартних температур гартування та не забезпечує необхідні механічні властивості криці 40ХН2МА-Ш. Одержані дані добре корелюють із відомими результатами досліджень цієї криці. Наведену в технічних умовах вимогу «величина аустенітного зерна повинна бути не крупніше номера 5» призначено для матеріялу заготовки. Ця норма має не бути використаною для конструкційних криць після кінцевого термооброблення.
Техніка в цілому
62(06)

УДК 62

    Монокристали вольфраму у вигляді порожнистих тіл обертання для сучасної енергетики / Ю. О. Никитенко, В. О. Шаповалов, В. В. Якуша, О. М. Гніздило //Металофізика та новітні технології. Т.46 №1.-Київ: Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, РВВ–Редакція «МНТ».,2024.-c.47-70; Бібліогр.:5 назв.У статі наведено результати розвитку технології вирощування супервеликих монокристалів тяжкотопких металів, яку було розроблено в ІЕЗ ім. Є. О. Патона НАН України. На основі набутого досвіду створено обладнання нового покоління, що уможливлює вирощувати монокристали тяжкотопких металів у вигляді тіл обертання. Проведено експерименти з вирощування монокристалу вольфраму у вигляді порожнистого циліндра, який є трубною заготовкою для виготовлення елементів для енергетики. Встановлено технологічні параметри й енергетичні режими, які дали змогу контролювати товщину стінки, що нарощується. В результаті експериментів було вирощено виливок з висотою стінки у 68 мм, товщиною у 20–22 мм і зовнішнім діяметром у 85 мм.
Техніка в цілому
62(06)

УДК 62

   Васильєв М. О. Роль кулонівського вибуху в зародженні деформаційних тріщин (дискусійні повідомлення) / М. О. Васильєв, Б. М. Мордюк //Металофізика та новітні технології. Т.46 №1.-Київ: Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, РВВ–Редакція «МНТ».,2024.-c.71-80; Бібліогр.:70 назв.У роботі запропоновано гіпотезу дислокаційно-електронного механізму вибухоподібного характеру зародження деформаційних тріщин у металах. В основі цієї гіпотези лежить кулонівське відштовхування позитивно заряджених йонів з порушенням нейтрального стану йонно-електронної системи в кристалічній ґратниці, що приводить до нанолокального кулонівського вибуху та виникнення зародкових тріщин.
Техніка в цілому
62(06)

УДК 62

   КУЛІШ В. В. Теорія спінових хвиль у легкоплощинній феромагнетній нанотрубці зі спін-поляризованим струмом / В. В. КУЛІШ //Металофізика та новітні технології. Т.46 №2.-Київ: Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, РВВ–Редакція «МНТ».,2024.-c.81-96; Бібліогр.:20 назв.У статті теоретично досліджено дипольно-обмінні спінові хвилі в нанотрубці з легкоплощинного феромагнетика за наявности спінполяризованого струму. Враховано магнетну диполь-дипольну взаємодію, обмінну взаємодію, магнетну анізотропію, ефекти дисипації та вплив спін-поляризованого струму. Для зазначених спінових хвиль одержано та (для поздовжньо-радіяльних хвиль) розв’язано рівняння для магнетного потенціялу. Як результат, знайдено закон дисперсії таких хвиль. Цей закон дисперсії доповнено співвідношенням між компонентами хвильового вектора; показано, що це співвідношення майже всюди вироджується в квазиодновимірний спектер значень ортогональної компоненти хвильового вектора.
Техніка в цілому
62(06)

УДК 62

    Тверді розчини Гойслерових стопів (Pd1_xMex)2MnSn((Me = Co, Ni, x = 0.0–1.0): енергетичні, зарядові та магнетні характеристики / В. М. УВАРОВ та ін. //Металофізика та новітні технології. Т.46 №2.-Київ: Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, РВВ–Редакція «МНТ».,2024.-c.97-108; Бібліогр.:32 назв.Information on the energy, charge, and spin characteristics of Pd1_xMexMnSn alloys (Me = Co, Ni, x = 0.0–1.0) is obtained using band calculations within the FLAPW (full-potential linearized augmented-plane-wave) model. As determined, an increase in the concentration of the cobalt or nickel atoms leads to an increase in the interatomic electron density inside the alloys. This results in both a concurrent reduction in the parameters of their crystal lattices and an increase in the binding energies of the atoms. The number of electrons Q within the atomic spheres of Pd, Mn, and Sn in cobalt-containing alloys exceeds the corresponding values for nickel-containing phases, and the dependences of Q exhibit a systematic tendency to increase with the growth of substitutional-atoms’ concentrations. The observed polarization of valence electrons leads to the appearance of magnetic moments on the atoms of the alloys.The magnetic moments of metal atoms are ferromagnetically ordered, and their magnitude depends on the type and concentration of substitutional atoms.
Техніка в цілому
62(06)

УДК 62

   Грузевич А. В. Оцінка структурних характеристик металевих матеріялів енергетичногообладнаннязазміною їхньоїмагнетноїповедінки / А. В. Грузевич та ін. //Металофізика та новітні технології. Т.46 №2.-Київ: Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, РВВ–Редакція «МНТ».,2024.-c.111-120; Бібліогр.:4 назв.Встановлено взаємозв’язок між зміною структурних і механічних властивостей металевих матеріялів і конструкційних елементів та модифікуванням їхньої магнетної поведінки під дією механічних напружень, температури й аґресивних середовищ з метою створення методики визначення залишкового ресурсу та підвищення експлуатаційної надійности матеріялів і систем. Запропоновано експрес-метод оцінювання мікроструктури шляхом визначення зміни магнетоакустичного відгуку матеріялу.
Техніка в цілому
62(06)

УДК 62

   ВОЛОКІТІН А. В. Еволюція мікроструктури міді за умови комбінованої технології скручування та волочіння / А. В. ВОЛОКІТІН, Т. Д. ФЕДОРОВА, А. І. ДЕНИСОВА //Металофізика та новітні технології. Т.46 №2.-Київ: Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, РВВ–Редакція «МНТ».,2024.-c.121-128; Бібліогр.:15 назв.У роботі досліджено еволюцію мікроструктури міді в процесі нового суміщеного процесу деформування. Суть цього процесу полягає в деформуванні мідного дроту в обертовій рівноканальній ступінчастій матриці, що обертається, і подальшому волочінні. Дослідження деформованого дроту проводилося за допомогою просвітної електронної мікроскопії й аналізи EBSD. Після трьох циклів деформування одержано ультрадрібнозернисту ґрадієнтну мікроструктуру, що має високу складову висококутових межзерен.
Техніка в цілому
62(06)

УДК 62

    Формування критеріїв оцінки придатности застосування присадних матеріялів з ніклевих стопів у адитивних технологіях 3D-натоплення / О. В. Яровицин та ін. //Металофізика та новітні технології. Т.46 №2.-Київ: Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, РВВ–Редакція «МНТ».,2024.-c.129-149; Бібліогр.:47 назв.Під час вибору присадних матеріялів для адитивних технологій 3Dнатоплення важливу роль набуває уточнення деформаційної здатности багатошарового натопленого металу у структурному стані «as built», яку, в свою чергу, пропонується співвідносити з експериментальними даними забезпечення/незабезпечення технологічної міцности відповідних виробів. Запропоновано методику тестування присадного матеріялу ніклевого стопу для планованого застосування у технологіях 3D-натоплення, що ґрунтується на проведенні для одержаного багатошарового натопленого металу оціночних механічних випробувань на повздовжній статичний розтяг (20, 1000, 1100°С), статичне та ударне загинання (20°С). Зазначену методику верифіковано шляхом тестування 14 видів присадного матеріялу у формі дроту та порошку.
Техніка в цілому
62(06)

УДК 62

   Тихонович В. В. Вплив мастильно-охолодних рідинна механізм самоорганізації та фізико-механічні властивост ізносостійких над дрібно зернистих і наноструктурованих поверхневих шарів тертя хромистих криць / В. В. Тихонович //Металофізика та новітні технології. Т.46 №2.-Київ: Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, РВВ–Редакція «МНТ».,2024.-c.151-187; Бібліогр.:26 назв.Досліджено вплив мастильно-охолодних рідин (МОР) на механізм самоорганізації на поверхнях тертя зносостійких наддрібнодисперсних покриттів, завдяки яким контактна пара криця 130Х17–криця 20Х13 переходить у стаціонарний режим роботи з мінімальними зносом і коефіцієнтом тертя. Показано, що самоорганізовані зносостійкі покриття складаються з шарів тертя, кожен з яких є результатом окремого акту нашарування на робочі поверхні тіл мікрооб’ємів металу адгезійно взаємодійних мікровиступів. Введення у воду концентратів МОР змінює хемічний склад і енергію поверхонь тертя, що приводить до нашарування на робочі поверхні більш великих об’ємів металу. Як наслідок, середня товщина шарів тертя збільшується у 7, 6 і 3 рази із застосуванням МОР «Сінтал-2», «Аквол-15П» і «Естераль» відповідно.
Техніка в цілому
62(06)

УДК 62

   Погребова І. С. Фізико-хемічні умови процесу дифузійного хромосиліціювання вуглецевих криць в середовищі хлору / І. С. Погребова, К. В. Янцевич //Металофізика та новітні технології. Т.46 №2.-Київ: Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, РВВ–Редакція «МНТ».,2024.-c.189-198; Бібліогр.:10 назв.В роботі з використанням пакету прикладних програм з базою термодинамічних даних було проведено теоретичний аналіз фізико-хемічних умов комплексного насичення вуглецевої криці Силіцієм і Хромом у середовищі хлору в закритому реакційному просторі за пониженого тиску газової фази. Насичення криці 40 Хромом і Силіцієм в атмосфері хлору проводили протягом 6 годин за температури у 1323 К і тиску у 102 Па. Рентґеноструктурними дослідженнями встановлено, що за прийнятих умов насичення на поверхні криці 40 утворюються дифузійний шар товщиною у 100–110 мкм, що відповідає фазі відповідних карбідів Хрому Cr23C6 і Cr7C3, леґованих Силіцієм, і твердий розчин Хрому і Силіцію в а-залізі. Проведені в роботі корозійні дослідження показали, що хромосиліцидні покриття, нанесені на вуглецеву крицю 40, менш стійкі у розчинах 10%-соляної та сульфатної кислот, а найбільш стійкі —у розчинах нітратної кислоти.
Техніка в цілому
62(06)

УДК 62

   УВАРОВ В. М. Електронна структура нітриду Алюмінію та його твердих розчинів з Оксиґеном та Алюмінієм / В. М. УВАРОВ //Металофізика та новітні технології. Т.46 №3.-Київ: Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, РВВ–Редакція «МНТ».,2024.-c.199-210; Бібліогр.:46 назв.За допомогою зонних розрахунків у моделі FLAPW (the full-potential linearized augmented-plane-wave) одержано інформацію про енергетичні, зарядові та просторові характеристики нітриду Алюмінію та його твердих розчинів - моделів з Оксиґеном та Алюмінієм. Встановлено, що утворення розчинів супроводжується зменшенням густини електронів у міжатомових областях. Супутнє пониження ковалентности міжатомових взаємодій приводить до зменшення енергій зв’язку та збільшення об’єму елементарних комірок сполук. Перехід від нітриду Алюмінію до його енергетично «найближчого» оксиду супроводжується зменшенням енергії зв’язку на 1,25 еВ, що в температурній шкалі становить понад 14,5·103 К. Це корелює з високою стійкістю нітриду Алюмінію до процесів його окиснення. Формування стопу втілення з Алюмінієм виявляється ще більш малоймовірною подією з причини ще більшого зменшення його енергії зв’язку--на 2,84 еВ.
Техніка в цілому
62(06)

УДК 62

    Детермінізм локального атомового впорядкування моношарів золота у формуванні їхньої електронної структури / В. Л. КАРБІВСЬКИЙ та ін. //Металофізика та новітні технології. Т.46 №3.-Київ: Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, РВВ–Редакція «МНТ».,2024.-c.211-221; Бібліогр.:21 назв.У рамках теорії функціоналу густини (ТФГ) розраховано повну та парціяльні густини електронних станів шаруватих структур золота різної симетрії товщиною від 1 до 10 моношарів. Показано, що перша координаційна сфера є визначальною у формуванні тонкої структури та ширини валентних зон моношарових структур золота. На розщеплення піків кривої повної густини станів, що приводить до більш тонкої структури, впливають не тільки довжини міжатомових зв’язків, але й взаємне розташування атомів. Встановлено вплив далекосяжних взаємодій на електронну структуру моношарів золота.
Техніка в цілому
62(06)

УДК 62

   АБДУЛРАХМАН Р. Б. Виготовлення впорядкованого масиву наночастинок срібла за допомогою методу наносферної літографії / Р. Б. АБДУЛРАХМАН //Металофізика та новітні технології. Т.46 №3.-Київ: Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, РВВ–Редакція «МНТ».,2024.-c.223-234; Бібліогр.:37 назв.Завданням нової технології є створення спритних оптичних дифракційних наноґратниць, оптичних нанофільтрів, нанопоглиначів для сонячних елементів, просвітлювальних поверхневих покриттів і наноелектроніки шляхом ґенерації послідовних зразків наноструктур різного розміру та форми на гладких і твердих поверхнях. Наносферна літографія (НСЛ) -це економічно ефективна та проста в реалізації технологія, яка може бути використана для створення різноманітних високовпорядкованих масивних структур наночастинок. У цій роботі фізичне осадження з газової фази було використано для вирощування великих періодичних масивів наночастинок срібла і нанодротиків на візерунчастих скляних і кремнійових підкладинках.
Техніка в цілому
62(06)

УДК 62

   Середенко О. В. Застосування індукційного топлення та постійного магнетного поля для впливу на перерозподіл компонентів з різними магнетними властивостями в зернах стопу на основі Аl–Cu–РЗМ / О. В. Середенко, В. О. Середенко //Металофізика та новітні технології. Т.46 №3.-Київ: Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, РВВ–Редакція «МНТ».,2024.-c.235-250; Бібліогр.:23 назв.Розроблення новітніх композицій і технологій виробництва стопів на основі алюмінію з рідкісноземельними металами (РЗМ) створює конкуренцію матеріялам на основі більш важких і тяжкотопких (залізо), а також дорогих металів (мідь, титан). Під час витоплення в умовах звичайних перегрівів до 100 К і охолодження з невисокими швидкостями v = 1-10 К/с ускладнено формування дрібного зерна (= 10 мкм). Застосування індукційного стоплення в магнетодинамічній установці основи стопу Al-Cu з подальшим перетопленням у печі електроопору та додаванням РЗМ дало змогу використовувати невисокі перегріви. За v = 4, 10 і 30 К/с у стопі утворилися зерна з розміром 36,0, 17,1 і 11,6 мкм відповідно. Накладання постійного магнетного поля на розтоп під час охолодження та твердіння уможливило одержати зерно з розміром у 11,0 мкм за v = 10 К/с.
Техніка в цілому
62(06)

УДК 62

   Любименко О. М. Особливості процесу дегазації в а-області системи Pd–H в експериментальній установці для стопу паладій–Гідроґен / О.М. Любименко //Металофізика та новітні технології. Т.46 №3.-Київ: Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, РВВ–Редакція «МНТ».,2024.-c.251-264; Бібліогр.:22 назв.В роботі описано та проаналізовано зміни форми кантилеверу зі стопу а- PdHn за температури у 240°C за допомогою відеозапису експерименту. Експеримент виконували для кантилеверу зі стопів а-PdH0,0105, а РdH0,0198, а-PdH0,026, а-PdH0,0326, а-PdH0,0464, а-PdH0,0644. Кантилевер з одного боку покритий мідною плівкою товщиною у 0,75 мкм, яка не пропускає Гідроґен і не впливає на величину формозміни. Насичення паладійового кантилеверу до стопу а-PdHn проводили в камері за постійної температури у 240°C. Далі одержаний стоп витримували в ізотермічних умовах, після чого проводили односторонню дегазацію кантилеверу. Експериментально зафіксовано, що із зміною тиску на иРH2 = 0,03, 0,1, 0,15, 0,2, 0,3, 0,43 МПа величина максимальних вигинів для кантилеверу збільшується від -1,6 до -7,05 мм. Встановлено, що із дегазацією Гідроґену для кантилеверу зі стопів а-PdHn вигин розвивається по двох різних часових етапах.
Техніка в цілому
62(06)

УДК 62

    Вплив термомеханічних і термічних оброблень на структуру та механічні властивості біосумісних стопів Тi–(18–20)Nb–(3–4)Zr–(1–1,2)Si / О. М. ШЕВЧЕНКО та ін. //Металофізика та новітні технології. Т.46 №3.-Київ: Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, РВВ–Редакція «МНТ».,2024.-c.265-277; Бібліогр.:17 назв.Досліджено деформовані біомедичні стопи Ti–(18–20)Nb–(3–4)Zr–(1–1,2)Si (% ваг.). Прокатування проводилося за температури у 950°С з охолодженням на повітрі та водою; застосовувалося також гартування у воду та масло з нагрівом до 1050°С. Рентґенофазовою аналізою встановлено, що гаряче деформування стопів Ti–(18–20)Nb–(3–4)Zr–(1–1,2)Si сприяє розшаруванню В-твердого розчину на В1-фазу на основі Ti–Nb і В2-фазу на основі Zr–Ті, внаслідок чого після охолодження утворюється кінцева дисперсна нерівноважна (а" +а`)-структура, яка відображає мікроструктуру (В1 + В2), сформовану через попередній розпад. Після деформації з охолодженням на повітрі дослідні стопи містять найбільшу кількість а`-фази та мають високу міцність і низьку пластичність.
Техніка в цілому
62(06)

УДК 62

   Структура та властивості металу, натопленого плазмовим методом порошком швидкорізальної криці 10Р6М5, модифікованим Алюмінієм або Бором / Є. Ф. Перепльотчиков, І. О. Рябцев, І. П. Лентюгов, І. І. Рябцев //Металофізика та новітні технології. Т.46 №3.-Київ: Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, РВВ–Редакція «МНТ».,2024.-c.279-288; Бібліогр.:6 назв.В роботі експериментально досліджено вплив модифікувальних добавок Алюмінію чи то Бору у порошок швидкорізальної криці 10Р6М5 на структуру та властивості металу, натопленого плазмово-порошковим способом. Встановлено, що модифікування натопленого металу 10Р6М5 Алюмінієм у кількості 0,01–0,05% сприяє утворенню додаткових центрів кристалізації та пригніченню зростання стовпчастих кристалітів. В результаті підвищується червоностійкість натопленої швидкорізальної криці, а міцність за згинання й ударна в’язкість зберігаються на рівні кованої швидкорізальної криці. Модифікування Бором у кількості 0,015–0,060% діє на структуру натопленого металу 10Р6М5 приблизно аналогічно Алюмінію.
Техніка в цілому
62(06)

УДК 62

   Роїк Т. А. Структура та властивості нових підшипникових композитів на основі сталевих відходів для важких умов експлуатації друкарських машин / Т. А. Роїк, В. В. Холявко //Металознавство та обробка металів. Т.30 №1.-Київ: Фізико-технологічний інститут металів і сплавів НАН України.,2024.-c.3-17; Бібліогр.:21 назв.Проведений комплекс мікроструктурних досліджень виявив, що в новому антифрикційному композиті на основі шліфувальних відходів високолегованої інструментальної сталі 8Х4В2МФС2 з домішками твердого мастила CaF2, отриманого за розробленою технологічною схемою «магнітна сепарація – відновлювальний відпал – подрібнення – просіювання – змішування – пресування – спікання», формується дрібнодисперсна структура з рівномірним розподілом карбідів легуючих елементів та твердого мастила, що сприяє формуванню високого рівня механічних і антифрикційних властивостей.
Техніка в цілому
62(06)

УДК 62

    Текстура рекристалізації та анізотропії пружних властивостей листів сталі DC04 / Волчок В.А. та ін. //Металознавство та обробка металів. Т.30 №1.-Київ: Фізико-технологічний інститут металів і сплавів НАН України.,2024.-c.18-27; Бібліогр.:11 назв.Досліджували листи сталі DC04 (0.06 % С, до 0.35 % Mn, до 0.40 % Si, ~ 0.025 % S і P) товщиною 0.95 мм в умовах постачання. Листи розміром А4 піддавали відпалу в лабораторній печі (600 0С в атмосфері аргону, витримка 1 год). Вивчали структуру листів сталі DC04 після рекристалізаційного відпалу. Представлена мікроструктура досліджуваних листів сталі з боку площини прокатки та перерізу листа, перпендикулярного напрямку прокатки. У площині листів зерна витягнуті, поперечному перерізі – зерна приблизно рівновісні. Полюсні фігури (ПФ) будували за результатами дифракції зворотного розсіювання електронів (ДЗРЕ) на електронному мікроскопі LEO 1455 VP при прискорювальній напрузі 20 кV від площини листів і від перерізу листа, перпендикулярного до напрямку прокатки. Для покращення статистики ПФ будували шляхом усереднення рефлексних стереографічних проекцій від 20 різних представницьких об’ємів матеріалу відносно напряму прокатки та поперечного напряму
Техніка в цілому
62(06)

УДК 62

    Застосування ультразвукових технологій поверхневої обробки в адитивному виробництві металевих сплавів / С. М. Волошко, А. П. Бурмак, А. К. Орлов, М. М. Ворон //Металознавство та обробка металів. Т.30 №1.-Київ: Фізико-технологічний інститут металів і сплавів НАН України.,2024.-c.28-39; Бібліогр.:32 назв.В роботі проведено аналітичний огляд переваг застосування ультразвукових технологій для підтримки 3D-друку та пост-обробки адитивно одержаних виробів. Особливу увагу приділено ультразвуковій ударній обробці (УЗУО). Обладнання для здійснення УЗУО є компактним, енергозберігаючим та простим у застосуванні. Зазначається, що дана технологія дозволяє ефективно знижувати дефектність поверхні надрукованих деталей, підвищувати її твердість і втомну міцність. При цьому відбувається наноструктурування та зміни структурно-фазового стану модифікованих шарів. Відзначається, що УЗУО дозволяє зміцнювати поверхню до глибини ~500 мкм, насичувати її легуючими елементами та сполуками і для конвенційно вироблених деталей – литих, деформованих та порошкових спечених – є значно ефективнішою за більшість інших подібних методів. Окреслені перспективи застосування ультразвукових технологій для підвищення якості та рівня експлуатаційних і механічних характеристик адитивно вироблених металевих деталей, у тому числі для потреб авіабудування
Техніка в цілому
62(06)

УДК 62

   Донг К. Особливості зміцнення сталі в умовах деформування при зовнішньому впливі магнітного поля / К. Донг, М. Країв //Металознавство та обробка металів. Т.30 №1.-Київ: Фізико-технологічний інститут металів і сплавів НАН України.,2024.-c.40-46; Бібліогр.:11 назв.Опір деформації металу, eого інтенсивність зміцнення безпосередньо залежить від еволюції дефектів кристалічної решітки. Відомо позитивниe вплив магнітного поля (МП) на рух дислокаціe, на їхню взаємодію зі стопорами (магнітопластичниe ефект). Для практичного використання МП у технологіях обробки тиском потрібні узагальнені дані щодо зміцнення металів у процесі пластичної деформації. Досліджено результати застосування постіeного МП індукцією до 1,2 Тл у процесах випробувань зразків на розтягування та стиснення. Проведено випробування на розтягання зразків сталеe Ст3, 20, У8, 40Х, ЕП-56, 12Х18Н10Т, міді М3 та випробування на стиснення сталеe Ст3, ЕП-56, 12Х18Н10Т, міді М3. Криві зміцнення металів під час деформації побудовані в координатах напруження течії – логарифмічна деформація. Напруження течії визначено ставленням навантаження до діeсної для даного моменту випробувань площі поперечного перерізу зразка при рівномірному деформуванні.
Техніка в цілому
62(06)

УДК 62

   Дорошенко В. С. Ізотермічне гартування залізовуглецевих сплавів, суміщене з їх виливанням / В.С.Дорошенко, П.Б.Калюжний //Металознавство та обробка металів. Т.30 №1.-Київ: Фізико-технологічний інститут металів і сплавів НАН України.,2024.-c.47-59; Бібліогр.:27 назв.Ізотермічне гартування (ІГ, Austempering) сплавів на основі заліза із середнім та високим вмістом вуглецю, яке створює металеву структуру, що називається бейнітом, використовується для збільшення міцності та ударної в'язкості металу. Деталі нагрівають до температури приблизно на 200-300 °C нижче температури затвердіння металу, потім досить швидко охолоджують (гартують) до температури початку бейнітного перетворення, уникаючи мартенситного перетворення, і витримують протягом часу, достатнього для отримання заданої бейнітної мікроструктури. Особливу вигідність має ІГ для виливків з високоміцного чавуну (ВЧ), додаючи до високих ливарних показників зростання механічних характеристик цього сплаву до рівня міцності сталі при менших собівартості, густині і енергоємності виплавки ВЧ порівняно зі сталлю. В статті розглянуто способи ІГ виливків, видалених в гарячому аустенітному стані з піщаної форми, як різновид термічної обробки залізовуглецевих сплавів, що суміщене з їх виливанням. Для цього використано лиття за моделями, що газифікуються, при якому завдяки високій плинності сухого піску ливарної форми неважко видалити гарячі виливків з форми для гартування.
Техніка в цілому
62(06)

УДК 62

   Школяренко В. П. Вплив температури розплаву і вібрації на структуру сплаву АМг6 / В. П. Школяренко, О. В. Середенко, І. Р. Баранов //Металознавство та обробка металів. Т.30 №1.-Київ: Фізико-технологічний інститут металів і сплавів НАН України.,2024.-c.59-65; Бібліогр.:5 назв. З литих заготовок сплаву системи Al-Mg виготовляється широкий сортамент продукції, у тому числі, труби. Відомо, що сплав ефективно поєднує комплекс спеціальних властивостей. Стаття присвячена дослідженню можливостей підвищення властивостей виливків зі сплаву АМг6 шляхом застосовування вібрації при литті та охолодженні. Вібрація розплаву у ливарній формі під час охолодження і тверднення є ефективним допоміжним інструментом для керування структурою сплавів, що універсально вбудовується у технологічний процес отримання литих заготовок. В даній роботі було досліджено вплив температури заливки розплаву і вібрації (амплітуда 0,2 мм, частота 60 Гц) на розмір, морфологію і характер розташування фаз та механічні властивості литого металу трубних заготовок зі сплаву АМг6. Виявлено, що застосування вібрації призводить до зменшення розміру зерен у 10 разів. З’ясовано, що включення Mg2Si під дією вібрації форму не змінили, але у 1,5 рази зменшились у розмірі. Подібні зміни у структурі сплаву притаманні металу, який був охолоджений з більшою швидкістю та із застосуванням вібрації. Це дозволило отримати твердість сплаву АМг6 до 717 МПа, що вище ніж у стандартного матеріалу. Подрібнення структурних складових дає можливість скорочення тривалості термічної обробки сплаву.
Техніка в цілому
62(06)

УДК 62

   Бурова Д. В. СТРУКТУРА ТА МЕХАНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ РЯДУ КОНСТРУКЦІЙНИХ СТАЛЕЙ ПІСЛЯ ТЕРМООБРОБКИ З ВИТРИМКОЮ У МІЖКРИТИЧНОМУ ІНТЕРВАЛІ ТЕМПЕРАТУР (МКІТ) / Д. В. Бурова //НОВІ МАТЕРІАЛИ І ТЕХНОЛОГІЇ В МЕТАЛУРГІЇ ТА МАШИНОБУДУВАННІ. №1.-Запоріжжя: Національний університет «Запорізька політехніка».,2024.-c.6-12; Бібліогр.:17 назв. Підвищення механічних властивостей сталей дозволяє збільшити експлуатаційну стійкість деталей машин, що є важливою задачею матеріалознавства. Одним із напрямків її вирішення є отримання в сталях багатофазної структури, однією зі складових якої є метастабільний аустеніт, в якому відбувається при навантаженні динамічне деформаційне мартенситне перетворення (ДДМП) та ефект самогартування при навантаженні (СГН). Способи термообробки з нагріванням у МКІТ легко реалізуються в умовах виробництва та дозволяють забезпечити енергозбереження. Режими їх проведення слід вибирати з урахуванням отримання необхідних властивостей, вихідної структури, її дефектності та перерізу виробів
Техніка в цілому
62(06)

УДК 62

   Давидюк А. В. ЗМІНА СРУКТУРИ ТА ВЛАСТИВОСТЕЙ АЛЮМІНІЄВИХ СПЛАВІВ ПРИ МОДИФІКУВАННІ ПОРОШКОВИМИ КОМПОЗИЦІЯМИ / А. В. Давидюк //НОВІ МАТЕРІАЛИ І ТЕХНОЛОГІЇ В МЕТАЛУРГІЇ ТА МАШИНОБУДУВАННІ. №1.-Запоріжжя: Національний університет «Запорізька політехніка».,2024.-c.13-17; Бібліогр.:5 назв.Проведені плавки сплавів АЛ4, АЛ4С, 1545, 2219 у вихідному стані та з обробкою розплавів комплексним нанодисперсним модифікатором силіциду магнію Mg2Si і карбіду кремнію SiC з розміром часток від 50…100 нм. Визначено оптимальний вміст Mg2Si+SiC (0,10 %) для підвищення &0,2 алюмінієвих сплавів. Досягнуто подріблення зеренної структури литих сплавів у 1,6 рази. Встановлено залежності розміру частинок та кількості модифікатора на механічні властивості сплавів. У промислових експериментах встановлено найбільш ефективний розмір часток Mg2Si+SiC для підвищення &0,2 сплаву АЛ4, АЛ4С з 115 до 135 МПа у литому стані. Підвищення міцносних властивостей модифікованих сплавів складає 18 % в порівняні з вихідним станом. Експериментально доведено, що раціональна кількість введеного комплексного модифікатора складає 0,10 % від маси розплави. Досягнуто значне подрібнення зеренної структури та підвищення міцносних властивостей ливарних та деформованих алюмінієвих сплавів в результаті модифікування.
Техніка в цілому
62(06)

УДК 62

    ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ СТРУКТУРИ ВОЛОКНИСТИХ КОМПОЗИТІВ НА ЇХ МЕХАНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ / Вініченко В. С. та ін. //НОВІ МАТЕРІАЛИ І ТЕХНОЛОГІЇ В МЕТАЛУРГІЇ ТА МАШИНОБУДУВАННІ. №1.-Запоріжжя: Національний університет «Запорізька політехніка».,2024.-c.18-23; Бібліогр.:17 назв.Робота може бути корисною конструкторам при виборі складу композиту, орієнтуючись на очікуваний механізм руйнування, а також технологам для продуктивнішого використання виробничого обладнання та зменшення витрат матеріалів на виробництво продукції.
Техніка в цілому
62(06)

УДК 62

   Підковинська У. В. ВПЛИВ НАПОВНЮВАЧІВ НА СТРУКТУРУ ТА ВЛАСТИВОСТІ ПОЛІМЕРНОЇ МАТРИЦІ / У. В. Підковинська , В. О. Савченко //НОВІ МАТЕРІАЛИ І ТЕХНОЛОГІЇ В МЕТАЛУРГІЇ ТА МАШИНОБУДУВАННІ. №1.-Запоріжжя: Національний університет «Запорізька політехніка».,2024.-c.24-30; Бібліогр.:15 назв.Отримані результати вказують на великий потенціал використання оксиду алюмінію та тальку в якості модифікаторів для полімерних матриць з метою покращення їхніх механічних характеристик. У практичному плані, використання цих наповнювачів може мати значний вплив на розробку нових композитних матеріалів з покращеними властивостями, що може знайти застосування у виробництві композитної арматури. Враховуючи підвищену міцність та стійкість отриманих матеріалів, ці композити можуть бути ефективно використані для створення легших та міцніших конструкцій у будівництві та інших сферах. Також, їхнє використання може призвести до зменшення витрат на ремонт та обслуговування завдяки підвищеній довговічності та стійкості до механічних навантажень. Таким чином, впровадження отриманих результатів може мати вагомий вплив на практику виготовлення композитних матеріалів та забезпечити створення продуктів з покращеними характеристиками для різноманітних застосувань.
Техніка в цілому
62(06)