УДК 549:552.111:550.4

   Бацевич Н.В. Туфи бабинської світи трапової формації Західної Волині: мінералогія, петрографія, петрохімія, генетичне і прикладне значення / Н.В. Бацевич, І.М. Наумко, Ю.І. Федоришин //Геологічний журнал. № 2 (387).-Київ: Інститут геологічних наук HAH України.,2024.-c.18-34; Бібліогр.:34 назв.За даними комплексних прецизійних досліджень схарактеризовано особливості просторового поширення і мінерального складу, петрографічних і петрохімічних показників, генетичного і практичного значення туфів бабинської ефузивно-пірокластичної світи (V1bb) трапової формації Західної Волині у зв’язку з міденосністю.
Мінералогія
62(06)

УДК 549:552

    ДО 160-РІЧЧЯ КАФЕДРИ МІНЕРАЛОГІЇ ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ / І. Побережська, Є. Сливко, К. Бурбан, Л. Скакун //Мінералогічний збірник. № 74.-Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка.,2024.-c.6-21; Бібліогр.:15 назв.В одній статті неможливо висвітлити всі аспекти минулої та сучасної різнобічної діяльності кафедри. Ми зупинилися тільки на окремих, найзначніших моментах цієї діяльності протягом останніх десяти років. Хочеться лише додати, що сьогодні, незважаючи на складні часи, які переживає наша Україна, усі співробітники кафедри мінералогії, петрографії і геохімії імені професора Ореста Матковського сповнені енергії, сил, завзяття і готові працювати заради навчання молодого покоління геологів та підняття престижу нашої професії.
Мінералогія
62(06)

УДК 548.726:548.4:549.652.2

   Вовк О. ГЕНЕТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ КРИСТАЛОМОРФОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НА ПРИКЛАДІ ТОПАЗУ / О. Вовк, І. Наумко //Мінералогічний збірник. № 74.-Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка.,2024.-c.22-30; Бібліогр.:17 назв.Дослідження кристаломорфології методом гоніометрії є джерелом цінної генетичної інформації, причому отриманої без руйнування кристала, що є вагомою підставою для застосування цієї методики першою серед методів вивчення мінеральної речовини. Аналіз кристалічної структури дає змогу визначити прості форми, які будуть формуватися за будь-яких умов і не несуть генетичної інформації.
Мінералогія
62(06)

УДК 553.21/24:549.41(477)

   Павлунь М. ТЕРМОБАРОГЕОХІМІЯ ПРОЦЕСІВ РУДОУТВОРЕННЯ НА ЗОЛОТОРУДНОМУ РОДОВИЩІ БАЛКА ШИРОКА (УКРАЇНСЬКИЙ ЩИТ) / М. Павлунь, О. Гайовський, Т. Шваєвський //Мінералогічний збірник. № 74.-Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка.,2024.-c.45-55; Бібліогр.:10 назв.Родовище Балка Широка – це середньобаричне (до 200 МПа) пневматолітово-ідротермальне високо-середньотемпературне родовище (> 435–200 °С) з чітким інверсійно-регресивним режимом формування. Рудогенерувальна система еволюціонувала близько-субізохорично від вуглекислотно-водно-сольової до суттєво вуглекислотно-водної (головно гетерогенної) та, насамкінець, власне водної (уже гомогенної). Родовище належить до середніх і великих глибин.
Мінералогія
62(06)

УДК 552.3:549(477)

    УЛЬТРАОСНОВНІ ПОРОДИ ЗАХІДНО-ЛАЩІВСЬКОГО МАСИВУ (ПОБУЗЬКИЙ РУДНИЙ РАЙОН) / І. Побережська та ін. //Мінералогічний збірник. № 74.-Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка.,2024.-c.56-66; Бібліогр.:2 назв.Аналіз геологічної будови району досліджень засвідчив, що Західно-Лащівський масив має зональну будову: у центральній частині наявні головно апоперидотитові серпентиніти з реліктами вихідних порід, а периферія складена апогаброїдними амфіболітами. Серед ультрабазитів, які належать до капітанівсько-деренюхінського комплексу верхнього архею, визначено серпентинізовані ультрабазити, апоперидотитові серпентиніти, орто- і клінопіроксеніти, олівінові піроксеніти, олівінові вебстерити, гарцбургіти, лерцоліти. Досліджено хімічний склад серпентинітів, олівінових піроксенітів і гарцбургітів.
Мінералогія
62(06)

УДК 553.3:550.8(477.73)

   Крошко Ю. РУДОНОСНІСТЬ НОВОВИСУНЬСЬКОЇ ДІЛЯНКИ / Ю. Крошко, М. Ковальчук //Мінералогічний збірник. № 74.-Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка.,2024.-c.67-77; Бібліогр.:7 назв.Рудоносність Нововисуньської ділянки представлена покладами ільменіту, апатиту, циркону й вермикуліту в різних петротипах порід кристалічного фундаменту, їх корах вивітрювання та глинистих відкладах нижнього-верхнього пліоцену морського генезису. Досліджено структурні (рельєф підошви і поверхні, товщину) та речовинні (латеральний і вертикальний розподіл вмісту ільменіту, апатиту, циркону) параметри рудоносних порід кристалічного фундаменту, кори вивітрювання й червоно-бурих глин нижнього-верхнього пліоцену морського генезису, а також напрям і силу кореляційних зв’язків між мінералами та структурними параметрами рудовмісних порід.
Мінералогія
62(06)

УДК 378.4.096:549:552

    ДО 160-РІЧЧЯ КАФЕДРИ МІНЕРАЛОГІЇ ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ / І. Побережська, Є. Сливко, К. Бурбан, Л. Скакун //Мінералогічний збірник. № 74.-Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка.,2024.-c.6-21; Бібліогр.:15 назв.В одній статті неможливо висвітлити всі аспекти минулої та сучасної різнобічної діяльності кафедри. Ми зупинилися тільки на окремих, найзначніших моментах цієї діяльності протягом останніх десяти років. Хочеться лише додати, що сьогодні, незважаючи на складні часи, які переживає наша Україна, усі співробітники кафедри мінералогії, петрографії і геохімії імені професора Ореста Матковського сповнені енергії, сил, завзяття і готові працювати заради навчання молодого покоління геологів та підняття престижу нашої професії.
Мінералогія
62(06)

УДК 549.6

   Чигиринець О. Е. Дослідження фотостабільності інкапсульованих в галлуазиті а-ліпоєвої кислоти та моксифлоксацину / О. Е. Чигиринець, А. С. Мельник //ВІСНИК ХНТУ. № 2(85).-Херсон: Херсонський національний технічний університет.,2023.-c.106-111; Бібліогр.:19 назв.Дослідження показують, що нанотрубки галлуазиту можна використовувати як ефективні біосумісні наноконтейнери для збереження та доставки а-ліпоєвої кислоти та моксифлоксацину. Випробування а-ліпоєвої кислоти та моксифлоксацину, завантажених в галлуазит, показали, що ці фармацевтичні інгредієнти мають подовжений період фотостабільності. Після доби тестування збереглося 98,5% а-ліпоєвої кислоти та 99,9% моксифлоксацину, на відміну від нативних субстанцій, які за цей час залишилися неушкодженоми лише на 82% та 89% відповідно.
Мінералогія
62(06)

УДК 549.552.33(477)

   Кривдік С. ДЕЯКІ ДРУГОРЯДНІ МІНЕРАЛИ ЛУЖНО-УЛЬТРАОСНОВНИХ ПОРІД ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА ТА ЇХНЄ ПЕТРОГЕНЕТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ / С. Кривдік, О. Цимбал //Мінералогічний збірник. № 73.-Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка.,2023.-c.22-26; Бібліогр.:3 назв.Уперше в Україні виявлено високотитанистий (10,46 % ТіО2) андрадит (Ті-андрадит) та наведено мікрозондові аналізи перовськіту, Ті-андрадиту й хуаніту з лужноультраосновних порід північно-західної частини УЩ. Наявність високохромистих шпінелідів і хромовмісного піропу в досліджуваних породах свідчить про їхню глибинну природу.
Мінералогія
62(06)

УДК 544.41

   Павлунь М. ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ЧИННИКИ ГІПОГЕННОЇ ЗОНАЛЬНОСТІ ГІДРОТЕРМАЛЬНОГО ЗРУДЕНІННЯ ПІД ЧАС ОДНО- І БАГАТОСТАДІЙНОГО НАДХОДЖЕННЯ РОЗЧИНІВ / М. Павлунь, О. Гайовський //Мінералогічний збірник. № 73.-Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка.,2023.-c.27-40; Бібліогр.:7 назв.Фізико-хімічні чинники та їхня зміна з часом і в просторі є головною причиною різної мінеральної, геохімічної та ТБГХ-зональності гідротермального зруденіння. Температура – це головний чинник мінералоутворення, який діє самостійно (як стимулятор розчинення) і комплексно, оскільки від її зміни залежать значення pH, Eh, P, активність елементів тощо. Зміни кислотно-лужних властивостей розчинів – чи не найважливіший показник післямагматичного мінералоутворення.
Мінералогія
62(06)

УДК 549.6:552.313

    ПІСЛЯМАГМАТИЧНІ ЗМІНИ В ОСНОВНИХ ВУЛКАНІТАХ РАХІВСЬКО- ЧИВЧИНСЬКОГО КОМПЛЕКСУ / І. Побережська та ін. //Мінералогічний збірник. № 73.-Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка.,2023.-c.41-57; Бібліогр.:21 назв.Комплексні дослідження вторинних мінералів із магматичних порід мезозойського рахівсько-чивчинського комплексу засвідчили таке. Типовою для них є порфірова структура і мигдалекам’яна текстура. Головні мінерали – це польові шпати, хлорити, пумпеліїт, карбонати, кварц, мусковіт. Мигдалини зазвичай виповнені кварцпумпеліїт-хлорит-карбонатним агрегатом.
Мінералогія
62(06)

УДК 549

   Матковський О. ДВАНАДЦЯТІ НАУКОВІ ЧИТАННЯ ІМЕНІ АКАДЕМІКА ЄВГЕНА ЛАЗАРЕНКА / О. Матковський, Є. Сливко, І. Побережська //Мінералогічний збірник. № 73.-Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка.,2023.-c.58-66; Бібліогр.:3 назв.Наведено інформацію про Дванадцяті наукові читання імені академіка Євгена Лазаренка на тему “Мінералогія України: сучасний стан і перспективи”. Читання відбулися 14 грудня 2022 р. на геологічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. До початку читань опубліковано збірник матеріалів, який містить 27 праць з різних напрямів мінералогічної науки.
Мінералогія
62(06)

УДК 54

    ДО 95-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ОЛЕКСАНДРА ПАВЛОВИЧА БОБРІЄВИЧА / І. Побережська, Є. Сливко //Мінералогічний збірник. № 73.-Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка.,2023.-c.67-71; Бібліогр.:1 назв.Наукова і педагогічна діяльність ученого високо оцінена геологічною громадськістю, а також на державному й міжнародному рівнях. Олександра Павловича обрано академіком Нью-Йоркської Академії наук, нагороджено медалями “За трудовую доблесть” (1957), “За доблестный труд” (1970), В. І. Лучицького (1998), золотою медаллю Американського біографічного інституту (1998), іменною срібною медаллю “2000 найвидатніших людей ХХ століття” у номінації ІВС Кембриджу (Велика Британія, 1998)
Мінералогія
62(06)

УДК 54

    МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ ДО 170-РІЧЧЯ СТВОРЕННЯ МІНЕРАЛОГІЧНОГО МУЗЕЮ У ЛЬВІВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ / А. Бучинська, О. Цільмак, Т. Дворжак, К. Бурбан //Мінералогічний збірник. № 73.-Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка.,2023.-c.72-77; Бібліогр.:1 назв.Конференція “Геологічні музеї та колекції: їх роль в науці, освіті та туризмі” – це великий крок у напрямі розширення професійних і, сподіваємось, дружніх стосунків між представниками світової спільноти геологічних музеїв, можливість розвитку, налагодження нових партнерських зв’язків у справі популяризації геологічних знань, поповнення колекцій та експозицій, збереження й вивчення експонатів, геологічних об’єктів та вдосконалення методів роботи. Це перший подібний захід, та ми плануємо проводити такі конференції що два роки. Так ми зможемо спілкуватися, обмінюватись ідеями, задумами та досвідом їхнього втілення
Мінералогія
62(06)

УДК 549(477)

   Матковський О. ЛАЗАРЕНКІВСЬКИЙ ПЕРІОД РОЗВИТКУ МІНЕРАЛОГІЇ В УКРАЇНІ / О. Матковський, Є. Сливко //Мінералогічний збірник. № 72.-Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка.,2022.-c.5-22; Бібліогр.:18 назв.Євген Лазаренко за час своєї бурхливої наукової, педагогічної, організаторської, громадської діяльності (з другої половини 1930-х років до кінця 1978 р.) зробив надзвичайно багато для розвитку мінералогії. Львівський і київський періоди його життя і творчості справедливо називають золотим Лазаренківським віком мінералогії в Україні.
Мінералогія
62(06)

УДК 549(092)(477)

   Павлишин В. НАЙБІЛЬШ ПЛІДНИЙ КИЇВСЬКИЙ ПЕРІОД ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АКАДЕМІКА ЄВГЕНА ЛАЗАРЕНКА В ГАЛУЗІ МІНЕРАЛОГІЇ / В. Павлишин //Мінералогічний збірник. № 72.-Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка.,2022.-c.23-36; Бібліогр.:16 назв.Отже, десять суперактивних років (1969–1978) мінералогічних досліджень у Києві за участю й під керівництвом Є. Лазаренка дали Україні і світові один з найліпших для свого часу україномовний підручник з мінералогії (1970) та його російськомовний аналог (1971), унікальний тримовний “Мінералогічний словник” (1975), чотири колективні фундаментальні регіонально-мінералогічні монографії (1973–1981), які й досі є підручними книгами геологів, досить оригінальне генетичне узагальнення світового рівня “Опыт генетической классификации минералов” (1979), шість збірників наукових праць, відредагованих Є. Лазаренком, десятки статей, періодичне видання “Мінералогічний журнал” (1979). Євген Костянтинович організував і успішно провів два з’їзди УМТ, вісім різних за тематикою нарад, чимало наукових засідань УМТ.
Мінералогія
62(06)

УДК 549:002.4

   Кульчицька Г. ВІД “МІНЕРАЛОГІЧНОГО СЛОВНИКА” ДО “УКРАЇНСЬКОЇ НОМЕНКЛАТУРИ МІНЕРАЛІВ” / Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая //Мінералогічний збірник. № 72.-Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка.,2022.-c.37-44; Бібліогр.:17 назв.Відповідно до ухвали термінологічної комісії при УМТ підготовлено проєкт “Словника українських назв мінеральних видів”, куди також увійшли їхні синоніми й назви багатьох відмін. Проєкт опубліковано 2019 р. у друкованому органі УМТ – “Записках Українського мінералогічного товариства”. Усі види мінералів, затверджені КНМНК на кінець 2019 р. (5 562 види), отримали еквівалентні назви українською мовою, утворені згідно з рекомендаціями термінологічної комісії. Назву виду продубльовано латиницею й літерами російської абетки, наведено кристалохімічну формулу, дату відкриття мінералу, етимологію назви, що дає читачам змогу зробити свій висновок стосовно вимови й правопису української назви.
Мінералогія
62(06)

УДК 549.211

   Квасниця В. ОСОБЛИВОСТІ МЕТАМОРФІЧНИХ ДІАМАНТІВ / В. Квасниця //Мінералогічний збірник. № 72.-Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка.,2022.-c.45-63; Бібліогр.:39 назв.Так звані метаморфічні діаманти відкрито на декількох континентах у породах земної кори, які зазнали субдукції на мантійні глибини й, відповідно, певних перетворень за високих значень тиску й температури і подальшої ексгумації. Віковий інтервал цих порід широкий - палеозой–мезозой–кайнозой. Загалом розмір найбільших кристалів метаморфічного діаманта, що їх відшукали в кристалічних породах, часто не перевищує 100 мкм, а з алювіальних відкладів поблизу корінних проявів – 500 мкм. Ці діаманти мають набір характерних ознак, які не властиві літосферним діамантам з інших корінних джерел (кімберлітів, лампроїтів, лампрофірів, метакоматіїтів тощо), а також надглибинним нижньомантійним діамантам. Головне – вони мікрометрові за розміром, численні в певних породах і дуже різноманітні морфологічно, зокрема, залежно від літології первинних порід.
Мінералогія
62(06)

УДК 548.4:553.9(477)

   Возняк Д. НЕЗВИЧНІ ПЕРВИННІ ВКЛЮЧЕННЯ СО2-ФЛЮЇДУ І ВОДНОГО РОЗЧИНУ В КВАРЦІ КАМЕРНИХ ПЕГМАТИТІВ ВОЛИНІ (ГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ) / Д. Возняк //Мінералогічний збірник. № 72.-Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка.,2022.-c.64-71; Бібліогр.:15 назв.Прилиплі до граней пухирці СО2-флюїду за малої нормальної швидкості росту не відштовхувалися й у подальшому консервувалися у вигляді первинних включень у кварці пізньої генерації. Вони мали негативну й неправильну форму та різний розмір – від 2–3 до 1 000 мкм. Розташування первинних включень СО2-флюїду в кристалі вибіркове. У досліджених кристалах кварцу їх виявлено тільки в пірамідах росту ромбоедрів.
Мінералогія
62(06)

УДК 549:552:551.71(477)

    ОСОБЛИВОСТІ РЕЧОВИННОГО СКЛАДУ І ТЕРМОДИНАМІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ЕНДЕРБІТІВ ГАЙВОРОНСЬКОГО КОМПЛЕКСУ (ПІВДЕННИЙ ЗАХІД УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА) / Н. Білик, І. Побережська, Л. Скакун, Є. Сливко //Мінералогічний збірник. № 72.-Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка.,2022.-c.72-92; Бібліогр.:26 назв.Досліджено мінералого-петрографічні особливості ендербітів гайворонського комплексу в південно-західній частині Українського щита (долина р. Південний Буг від м. Гайворон до смт Завалля). Комплекс досліджень охоплював польові геологічні спостереження на відслоненнях і в кар’єрах та лабораторні петрографічні, мінералогічні й петрогеохімічні дослідження. Ендербіти – масивні середньо-крупнозернисті породи грано- або гетеробластової структури.
Мінералогія
62(06)

УДК 549:550.4

    МІНЕРАЛЬНИЙ СКЛАД, ГЕОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ І ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ ВІДВАЛУ ФОСФОГІПСУ НОВОРОЗДІЛЬСЬКОГО ЗАВОДУ СКЛАДНИХ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ (ЛЬВІВСЬКА ОБЛ.) / В. Дяків та ін. //Мінералогічний збірник. № 72.-Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка.,2022.-c.93-106; Бібліогр.:10 назв.Фосфогіпс Новороздільського заводу складних мінеральних добрив є типовим техногенним мінеральним новоутворенням – побічним продуктом виробництва мінеральних добрив. Нині завод не працює, однак на його території нагромаджено 4,5 млн т фосфогіпсу, а також кислі мінералізовані води в озері-відстійнику. У мінеральному складі фосфогіпсу домінують гіпс (85–95 %) і басаніт (5–10 %), наявні також нерозчинений апатит (до 2–3 %) і слідові кількості мінералів, які первинно були в апатитовому концентраті (кварц, нефелін, піроксени, егірин, польові шпати, біотит та ін.).
Мінералогія
62(06)

УДК 553.87-035.5:553.2

   Костюк О. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ РІЗНОВІКОВИХ ГЕНЕРАЦІЙ КВАРЦУ ЗОЛОТО-ПОЛІМЕТАЛЕВОГО РУДОПРОЯВУ “РАХІВСЬКИЙ” / О. Костюк //Мінералогічний збірник. № 72.-Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка.,2022.-c.107-112; Бібліогр.:10 назв.У формуванні руд рудопрояву “Рахівський” брали участь дві різновікові порції флюїдів: перша (допродуктивна) – 240–160 °С, друга (продуктивна) – 160–95 °С. На підставі комплексу геологічних, мінералогічних і термоброгеохімічних даних можна зробити висновок, що в міжстадійний час відбувалися тектонічні рухи, які призводили до флюїдних пульсацій у системі мінералоутворення. Виконані дослідження дають підстави припускати продуктивність глибоких горизонтів рудопрояву “Рахівський”.
Мінералогія
62(06)

УДК 549(050)(477)

   Матковський О. СІМДЕСЯТ П’ЯТЬ РОКІВ “МІНЕРАЛОГІЧНОМУ ЗБІРНИКУ” / О. Матковський, І. Побережська, Є. Сливко //Мінералогічний збірник. № 72.-Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка.,2022.-c.113-123; Бібліогр.:12 назв.Висвітлено відомості про перше періодичне видання мінералогічного спрямування в Україні – “Мінералогічний збірник”, заснований з ініціативи Є. Лазаренка 1947 р. у Львівському державному університеті імені Івана Франка. Схарактеризовано значення збірника у розвитку мінералогії не тільки у країні, а й загалом. На його сторінках започатковано низку наукових напрямів тогочасної мінералогії: структурну мінералогію і кристалохімію, мінералогічну кристалографію, учення про флюїдні включення в мінералах (термобарогеохімію), регіональну і космічну мінералогію та ін.
Мінералогія
62(06)

УДК 54

    ДО СТОРІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВОЛОДИМИРА АНТОНОВИЧА КАЛЮЖНОГО / М. Братусь, І. Зінчук, І. Наумко, Й. Сворень //Мінералогічний збірник. № 72.-Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка.,2022.-c.124-131; Бібліогр.:1 назв.Шостого серпня 2022 р. виповнилося 100 років від дня народження Володимира Антоновича Калюжного – видатного українського вченого, одного з засновників учення про мінералоутворювальні флюїди за включеннями в мінералах, дослідника проблем генетичної мінералогії, петрографії та геохімії, доктора геолого-мінералогічних наук, професора, лауреата Державної премії УРСР в галузі науки і техніки.
Мінералогія
62(06)

УДК 549

    Особливості формування Великовисківського сієнітового масиву (Корсунь-Новомиргородський плутон, Український щит) за розплавними включеннями у цирконі / Д.К. Возняк, К.В. Лєвашова, С.Г. Скублов та ін. //Мінералогічний журнал.-2021.-№1.-c.3-15. - Библиогр.: 40 назв.; Текст англ.Лейкосієніти Великовисківського сієнітового масиву формувалися в процесі лікваційного розшарування магматичного розплаву. Це твердження базується на наявності двох типів первинних розплавних включень різного хімічного складу в кристалах циркону з лейкосієнітів масиву. Вони відповідають двом типам силікатних розплавів.
Мінералогія
549

УДК 549

    Авторадіаційне пошкодження цирконів Яструбецького рудопрояву Українського щита (за даними рентгенофазного аналізу та ЯМР) / О.Є. Гречанівський, А.М. Калініченко, О.Є. Гречановська, О.Б. Брик //Мінералогічний журнал.-2021.-№1.-c.25-33. - Библиогр.: 13 назв.За допомогою методів рентгенофазового аналізу (РФА) і ядерного магнітного резонансу високої роздільної здатності (MAS ЯМР) вивчено особливості структури частково метаміктних цирконів на прикладі Яструбецького рудопрояву Українського щита (УШ.). Зразки 1 та 2 (глибини 627 і 1069м) належать до середньометаміктних цирконів, а зразок З (глибина 1302,5 м) — до слабкометаміктних.
Мінералогія
549

УДК 549

   Палкіна О.Ю. Мінералогічні пошукові ознаки для оцінки перспектив діамантоносності надр України (за фізіографічними та фотолюмінесцентними даними) / О.Ю. Палкіна, О.Л. Фалькович //Мінералогічний журнал.-2021.-№1.-c.68-86. - Библиогр.: 43 назв.Розглянуто деякі важливі питання щодо застосування методів пошуків родовищ діамантів за прямими пошуковим ознаками — знахідками діамантів та індикаторних мінералів кімберлітів (ІМК).
Мінералогія
549

УДК 549

   Квасниця В.М. Про діаманти Інгуло-Інгулецького мегаблоку (Український щит) / В.М. квасниця //Мінералогічний журнал.-2021.-№1.-c.87-96. - Библиогр.: 18 назв.Розглянуто три знахідки діамантів на Інгуло-Інгулецькомумегаблоці Українського щита: у брекчієподібних породах ділянки Грузьке, у еклогітоподібних породах у басейні р. Інгул та у метеоритному кратері Зелений Гай.
Мінералогія
549

УДК 549

   Возняк Д.К. Актуальна книга з історії мінералогії в і (відгук на монографію Володимира Павлишина, Ореста Матковського, Станіслава Довгого "Історія мінералогії в Україні від глибокої давнини до 90-х років XX ст.") / Д.К. Возняк //Мінералогічний журнал.-2021.-№1.-c.97-1022019 року вийшла друком монографія відомих мінералогів Володимира Павлишина, Ореста Матковського та Станіслава Довгого "Історія мінералогії в Україні від глибокої давнини до 90-х років XX ст.". Київ, 2019, 464 с. У ній уперше найповніше узагальнено різноманітну інформацію про розвиток мінералогії в Україні протягом тривалого часу.
Мінералогія
549

УДК 549(09)

    Пам'яті Антона Антоновича Вальтера / Г. Кульчицька, В. Квасниця, Ф. Камінський та ін. //Мінералогічний журнал.-2021.-№1.-c.103-1042019 року вийшла друком монографія відомих мінералогів Володимира Павлишина, Ореста Матковського та Станіслава Довгого "Історія мінералогії в Україні від глибокої давнини до 90-х років XX ст.". Київ, 2019, 464 с. У ній уперше найповніше узагальнено різноманітну інформацію про розвиток мінералогії в Україні протягом тривалого часу.
Мінералогія
549(09)